Біологія

середа, 28 серпня 2024 р.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу у Соціальній та здоров’язбережувальній освітній галузі

у 2024/2025 навчальному році

Головним завданням навчання предметів та інтегрованих курсів соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі у закладах загальної середньої освіти є вплив педагогічними методами на свідомість і поведінку учнів, засобами розвитку у них життєвих і спеціальних навиків, сприятливих для здоров’я, безпеки та гармонійного розвитку.

Метою навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» є формування в учня відповідальності за здоров’я, добробут, безпеку та навколишнє середовище, його соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, життєвих навичок, впевненості в собі, розвиток підприємливості, фінансової грамотності, активного громадянства, доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку. Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» спрямований на розвиток у учнівства ключових, предметних і наскрізних компетентностей, сприятливих для здоров’я, безпеки, добробуту, успішної соціалізації та самореалізації особистості.

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» має практико-орієнтований характер, враховує нові умови освітньої діяльності: варіативність соціально-територіальних і родинних умов життя, що впливає на пізнавальні потреби і життєві цінності дітей; оновлення освітнього середовища; інклюзивне навчання; подолання різних проявів дискримінації; розвиток критичного мислення; партнерство з батьками, громадою.

У 2024-2025 навчальному році продовжиться поетапне впровадження Державного стандарту базової середньої освіти.

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» для 5-6 класів Соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі представлений такими програмами:

1. Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» (авт. Василенко С., Коваль Я., Колотій Л.)

2. Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» (автори Воронцова Т., Пономаренко В.,

Лаврентьєва І., Хомич О.)

3. Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи(інтегрований курс)»для закладів загальної середньої освіти (автори

Хитра З.М., Романенко О.А.)

4. Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи(інтегрований курс)»для закладів загальної середньої освіти (автори: Шиян О., Волощенко О., Гриньова М., Дяків В., Козак О., Овчарук О., Седоченко А., Сорока І., Страшко С.)

5. Модельна навчальна програма інтегрованого курсу «Здоров'я, безпека та добробут» для 5–6 класів (авторів Гущина Н. І., Василашко І. П.)

Модельна навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст інтегрованого курсу (навчального предмета) та види навчальної діяльності учнів. Всі модельні навчальні програми Соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі розроблені на основі Державного стандарту базової середньої освіти та:

• ґрунтуються на визначених стандартом ціннісних орієнтирах;

• охоплюють формування наскрізних в усіх ключових компетентностях умінь;

• передбачають реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання у Соціальній та здоров’язбережувальній освітній галузі;

• ураховують наступність між циклами навчання на рівнях початкової

та базової середньої освіти;

• орієнтуються на компетентнісний потенціал, що визначає здатність Соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання.

До кожної з модельних навчальних програм авторськими колективами та авторами створено підручники, зміст яких відповідає потребам сучасного учнівства. Електронні версії підручників є у вільному доступі на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» за покликаннями: https://lib.imzo.gov.ua/vibr-pdruchnikv-5-klas-2021---2022-roki/ або Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь (imzo.gov.ua).

Для ефективного орієнтування у новоствореному навчальному контенті Інститутом модернізації змісту освіти (https://imzo.gov.ua/2022/04/06/v-instytuti-modernizatsii-zmistu-osvity-pidhotovleno-resurs-navchal-no-metodychna-skarbnytsia-nush-5-6-klasy/) підготовлено ресурс «Навчально -методична скарбниця. НУШ 5-6 класи:), де навчальні та навчально-методичні матеріали розподілено за освітніми галузями Державного стандарту базової середньої освіти та відповідно до модельних навчальних програм: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK8i0MpJAv/edit#gid=1559956736.

Навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у адаптаційному циклі (5-6 класи) має базуватись на результатах, отриманих учнями початкових класів під час вивчення відповідної складової інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (1-4 класи). Законодавчо 5–6 класи визначено як адаптаційний цикл, що висуває певні вимоги до організації освітнього процесу. Віковому періоду 10–11 років властивий перехід від молодшого шкільного віку до підліткового. У цей період розширюється саме поняття «навчання» – діти свідомо вчаться вчитися. Саме тому один із видів діяльності вчителя – спрямування учнів на оволодіння способами здобування знань, усвідомлення сенсу навчання як процесу саморозвитку. Адаптаційний цикл 5–6 класів є вирішальним у тому, навчатиметься дитина чи відмовиться від зусиль у цьому напрямі й самореалізовуватиметься в інший спосіб.

Методика проведення уроків інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»

у 5-6 класах має базуватися на засадах сучасної педагогіки партнерства, співпраці, співтворчості всіх учасників освітнього процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій; включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки та самопізнання.

Зміст інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 6 класі має відображати ціннісні орієнтири Нової української школи: унікальність й талановитість кожної дитини, відсутність дискримінації, формування цілісного світогляду, становлення вільної особистості, гармонійний фізичний та психоемоційний розвиток, добробут та безпека, утвердження людської гідності та доброчесності, визнання своєї ідентичності й активне громадянство.

У видах навчальної діяльності закладено алгоритм навчання, що інтегрує дослідницький, особистісно зорієнтований, компетентнісний підходи. Для здобувачів освіти це процес цілеспрямованого закономірного розвитку умінь цілепокладання, цілевиконання, в межах якого забезпечується свобода вибору мети, способів і засобів її реалізації, рефлексія.

Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання у 5 класі надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Увага вчителя має бути зосереджена на проведення занять з використанням активних фopм i мeтoдів навчання: роботи в парі та групах, евристичних бeciд, ділових та рольових ігор, пpeзeнтaцiй, навчальних диcкуciй, мозкових штурмів, кpуглих cтолів, кoнкуpcів пpоєктів та дослідницьких робіт, навчальних тренінгів, кeйc-мeтoдів, практичних гpупoвих й індивідуальних впpaв, створення скрайбів та інфографіків, мoдeлювaння певного виду діяльності aбo cитуaцiй, STEM-проєктів, написання бiзнec-плaнiв або пpoгpaм, екскурсій, інтерв’ю, розробці концептуальних карт, аналізу життєвих ситуацій.

Навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» спрямоване на формування в здобувачів освіти критичного мислення — умінь працювати з різними джерелами інформації та формулювати обґрунтовані запитання до них, що визначено Державним стандартом базової середньої освіти. До стратегій розвитку критичного мислення дітей підліткового віку належить: встановлення зв’язку із життєвим або особистим досвідом учнів; розуміння, що інформація може бути корисною і шкідливою; висловлювання оцінювальних суджень з опорою на текст і власний досвід; продукування своїх рішень щодо розв’язання проблемної ситуації.

Учні 7-х класів закладів загальної середньої освіти у 2024-2025 навчальному році розпочнуть навчання за модельними навчальними програмами «Здоров’я, безпека та добробут. 7 – 9 класи» (інтегрований курс). Акцентуємо увагу: що під час розподілу годин тижневого навантаження у 5 – 6 класах (адаптаційний цикл) , 7 клас (НУШ) потрібно користуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

Організацію освітнього процесу з соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі у закладах загальної середньої освіти необхідно здійснювати відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, на засадах компетентністного, діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів, у контексті положень Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»

Модельні навчальні програми, рекомендовані для використання в освітньому процесі в 7-х класах чотирьох авторських колективів розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України (http://surl.li/ulpye) та Інституту модернізації змісту освіти (http://surl.li/aphvt).

Для реалізації інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи» розроблено чотири модельні навчальні програми:

─ модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Андрук Н.В., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.) (http://surl.li/ubvhb);

─ модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Гущина Н.І., Василашко І.П.) (http://surl.li/ubvho);

─ модельна навчальна програма «Здоров'я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Василенко С.В., Колотій Л.П.) (http://surl.li/ubvie);

─ модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Шиян О.І., Дяків В.Г., Седоченко А.Б., Страшко С.В.) (http://surl.li/ubvji).

Усі модельні навчальні програми соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі розроблені на основі Державного стандарту базової середньої освіти, ґрунтуються на визначених стандартом ціннісних орієнтирах, охоплюють формування наскрізних в усіх ключових компетентностях умінь, обумовлюють реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання учнів у освітній галузі, ураховують наступність між циклами навчання на рівнях початкової та базової середньої освіти, орієнтуються на компетентнісний потенціал, що визначає здатність соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через, розвиток умінь і ставлень та базові знання учнів.

Одним із засобів навчання у 5 – 7 класах залишається підручник. Електронні версії підручників розміщенні на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти. При здійсненні оцінювання результатів навчання учнів 5 – 7 класів, слід керуватися наказом Міністерства освіти і науки України № 1093 від 02.08.2024 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

Першочергова і основна мета учителя – зацікавити і вмотивувати учнів, спонукати їх до оволодіння здоров’язбережувальними компетентностями.

Сучасні учні достатньо інформовані про інфекційні захворювання, про вплив шкідливих звичок на здоров’я, про хвороби цивілізації тощо. Але коли постає завдання застосувати свої знання на практиці, у реальному житті – виявляється, що здоров’язбережувальні компетентності не сформовані достатньою мірою.

Учень повинен під час практичної діяльності на уроці вчитися моделювати ту чи іншу ситуацію власної поведінки, щоб у реальному житті не розгубитися (до прикладу, надати першу долікарську допомогу товаришеві, протистояти тиску тощо).

Нагадуємо, в освітньому процесі вчителі закладів загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу. Що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальних програм та навчальної літератури, яка може використовуватись в освітньому процесі, розміщено на офіційних

Методичні рекомендації щодо викладання предмета «Основи здоров`я»

у 2024/2025 навчальному році

Головне завдання навчання основ здоров’я – вплинути педагогічними методами на свідомість і поведінку учнів шляхом розвитку у них життєвих і спеціальних навичок сприятливих для здоров’я, безпеки і гармонійного розвитку.

Результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальних компетентностей учнів, зокрема збільшення обсягу знань щодо збереження життя та зміцнення здоров’я, поглиблення навичок та умінь (зокрема, прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, розвиток співчуття і

відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за своє життя і здоров’я.

У 2024/2025 навчальному році вивчення предмета «Основи здоров’я» у 8 – 9 класах здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою для закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698 «Про внесення змін до навчальних програм 6 – 9 класів закладів загальної середньої освіти».

Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України. (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-6-9-klas).

На вивчення предмета «Основи здоров'я» у 8 – 9 класах, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» передбачена 1 год. на тиждень.

Під час планування вивчення основ здоров’я вчителю необхідно керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, активності та емоційності. Необхідним є використання системи завдань, спрямованих на уможливлення оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями (розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок) та загальнонавчальними уміннями (управління процесом розуміння учнями прочитаного тексту, оволодіння ними умінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, брати участь у проєктній діяльності, рольовій грі, розв’язанні конкретних ситуацій). Особливість методики проведення уроків предмета «Основи здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я і розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Ефективними на уроках основ здоров’я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проєктної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо. Специфічними засобами змісту предмета «Основи здоров’я» діяльність учня/учениці спрямовується на розвиток активності у засвоєнні засад здорового способу життя, на розвиток продуктивного і творчого мислення. З цією метою доцільно використовувати у навчальному процесі завдання, що різняться за характером пізнавальної діяльності учнів та враховують навчальні і розвивальні цілі.

Мета інтегрованого предмета: формування в учнів свідомого ставлення до життя і здоров`я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної для життя і здоров`я поведінки.

У пояснювальній записці оновленої програми розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета «Основи здоров`я», його внесок у формування ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; спілкування іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна (А) та громадянська (Б) компетентності; обізнаність і самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Невід’ємними складовими усіх наскрізних ліній є життєві навички, що відпрацьовуються на уроках предмета «Основи здоров’я» і сприяють соціальному, психічному і духовному здоров’ю. Це навички ефективного спілкування, співчуття, попередження і розв’язання конфліктів, протидії тиску, погрозам, дискримінації, спільної діяльності та співробітництва, самоусвідомлення та самооцінки, самоконтролю, аналізу проблем і прийняття рішень, визначенню життєвих цілей та програм, мотивація успіху та тренування волі тощо.

Компетентнісний підхід передбачає використання на уроках основ здоров’я інтерактивних методів, які забезпечують: активну участь кожного учня; творчу співпрацю між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди тощо.

Особливого значення набуває формування компетентностей особистості, її здатності до творчого нестандартного мислення, вміння конструктивно вирішувати життєві ситуації, що визначає конкурентоспроможність особистості у сучасних економічних умовах.

Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу.

Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проєктах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.

Ефективними на уроках основ здоров’я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проєктної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо.

Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям, навчальним можливостям та реальним потребам учнів. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» – «життєві навички» сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.

Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання певних життєвих ситуацій. Програмою передбачена участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені в чинній програмі*), зокрема, моделювання способів конструктивного розв’язання конфліктів, складання рейтингу телепередач тощо.

Задля реалізації програмних складників пропонуємо вчителю ширше використовувати можливості академічної свободи, серед яких:

• самостійний вибір послідовності викладення навчального матеріалу в межах одного навчального року, але без порушення логіки викладу в межах розділу;

• зміни в орієнтовній кількості годин, передбачених програмою для вивчення тем або розділів, та часу проведення практичних занять, використання для цього резервних годин;

• добір об’єктів для вивчення та включення в зміст освіти прикладів зі свого регіону.

Учитель здійснює вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту предмета, а також має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Складові здоров’язбережувальної компетентності – це психосоціальні і спеціальні життєві навички, сприятливі для здоров’я, безпеки, успішної соціалізації і самореалізації дітей та підлітків.

До психосоціальних компетенцій (життєвих навичок) належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивація успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття зважених рішень, критичне і творче мислення, вміння вчитись, ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам тощо.

До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, організація режиму праці та відпочинку, надання першої допомоги тощо. Вищезазначені життєві навички необхідні кожній людині протягом всього життя. Вони набуваються у процесі діяльнісного (компетентнісного) підходу до навчання.

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів в життєвих ситуаціях, сформованість умінь і навичок.

Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не стільки на базові знання учнів, як на вміння застосовувати їх.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоров’язбережувальними компетентностями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивації до здорового і безпечного способу життя та його дотримання.

В основу оцінювання навчальних досягнень учнів покладено характеристики навчальних досягнень учнів, які адекватно відображають рівень оволодіння ними здоров’язбережувальними компетентностями.

Організація освітнього процесу з предмета «Основи здоров’я» в умовах очного та дистанційного навчання не повинна призводити до перевантаження учнів та має відбуватися в безпечних умовах здобуття освіти.

Оцінка з основ здоров’я має бути інструментом підтримки і заохочення на досягнення позитивних змін у знаннях, уміннях, мотиваціях і реальній поведінці (учителю необхідно позитивно оцінювати кожний крок учня (учениці), спрямований на:

● опанування навичками здорового способу життя, його позитивна спрямованість на ведення такого способу життя, практичні дії, які він виконує при відпрацюванні кожної теми;

● підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності,

здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

● набуття навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичній, соціальній, психічній та духовній);

● позитивне ставлення до здоров’я і дотримання правил здорового та безпечного способу життя.

Звертаємо увагу на важливість психологічної підтримки учнів під час організації освітнього процесу в умовах запровадженого воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»). Зняти емоційне напруження, підтримати можна при проведенні психологічних хвилинок, бесід, індивідуального спілкування, класних годин. В умовах дії воєнного стану в Україні, важливо в організації освітнього процесу дотримуватися безпекових умов, що зазначені у листі Міністерства освіти і науки України від 03.11.2023 № 1/17310-23 «Щодо окремих питань організації освітнього процесу в умовах воєнного стану»

Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість годин на вивчення окремих тем програми.

Рекомендуємо за рахунок годин варіативної складової запроваджувати факультативи з формування здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, профілактики неінфекційних захворювань, ВІЛ інфекції/СНІДу тощо.

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальних програм та навчальної літератури, яка може використовуватись в освітньому процесі, розміщено на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти.

У 2024-2025 навчальному році продовжиться поетапне впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, відповідно, учні 7-х класів закладів загальної середньої освіти розпочнуть навчання за модельними навчальними програмами «Здоров’я, безпека та добробут. 7 – 9 класи» (інтегрований курс). Акцентуємо увагу: що під час розподілу годин тижневого навантаження потрібно користуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

Одним із засобів навчання у 7-х класах залишається підручник. Електронні версії підручників розміщенні на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти. При здійсненні оцінювання результатів навчання учнів 5 – 9 класів, слід керуватися наказом Міністерства освіти і науки України № 1093 від 02.08.2024 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

Про особливості вивчення біології, біології та екології в закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році Для кожної людини важливою є освіта, а для країни – освічена людина, оскільки самосвіта розвиває прогресивні погляди на життя, і це дає можливість людині вижити конкурентному світі.

Нові потреби та цілі сучасної освіти чітко викладено в Законах України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції «Нова українська школа» та Державному стандарті базової середньої освіти. В основі цих документів - підвищення якості освіти в цілому і природничої в тому числі, виховання компетентної особистості здатної до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів. Окреслені завдання відображено і у меті базової загальної середньої освіти: «розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок». Для досягнення мети та виконання завдань, окреслених в нормативних документах, шкільні природничі предмети покликані формувати в учнів цілісне уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, стати провідником гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя, формувати компетентності, яких потребує сучасне життя.

Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), схвалена розпорядженням Кабінету міністрів України від 05 серпня 2020 р.

№ 960-р. наголошує на соціальній значимості природничої освіти як одного з чинників розвитку економіки. У Концепції зазначається, що перед сферою освіти ставиться завдання формування стійкого інтересу до природничо-математичних предметів, оволодіння технологічною грамотністю та навичками розв’язання проблем, залучення до дослідництва, винахідництва, проєктної діяльності.

Сьогодні, в умовах реформування української освіти, зокрема реалізації основних положень Концепції «Нова українська школа» та Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) вчитель є головним носієм, активним учасником і провайдером освітніх змін. Змінюються орієнтири освіти – змінюється й сам педагог, змінюються мета і завдання його діяльності. Учителю Нової української школи необхідні гнучкість і нестандартність мислення, уміння адаптуватися до швидких змін умов життя. Найбільш ефективними в організації освітнього процесу наразі визнано інноваційні педагогічні технології і, саме їх використання у практичній діяльності вчителем сприятиме формуванню ключових компетентностей особистості.

Сучасна біологічна освіта наділена значним потенціалом у формуванні світогляду людини нового тисячоліття, збереженні здоров’я населення планети, розв’язанні актуальних екологічних проблем. В основі вирішення проблем – міцні біологічні знання, які дає сучасний урок біології, що базується на засадах компетентнісного, системно-діяльнісного підходів, реалізації наскрізних змістових ліній.

Учні 8-11-х класів закладів загальної середньої освіти продовжують навчатися за Державним стандартом базової і повної загальної освіти (2011 р.).

У 2024/2025 навчальному році біологія, біологія і екологія в закладах загальної середньої освіти вивчатимуться за такими навчальними програмами:

Біологія:

8 – 9 класи – Навчальна програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України.

Режим доступу: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-programi-dlya-6-9-klasiv

8-9 класи з поглибленим вивченням біології – Навчальна програма з біології для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983.

Режим доступу: https://goo.gl/GDh9gC

Біологія і екологія:

10-11 класи – Навчальна програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.

Режим доступу: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

10-11 класи – Навчальна програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: профільний рівень, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

Режим доступу: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

Нагадуємо, що у змісті програм з біології 8 – 9 класів, в межах кожної теми, виділено до 40 % програмового матеріалу в опційне навчання. Учитель може включати ці питання у навчальний процес у повному обсязі, або частково, обираючи з опцій ті питання, які вважає найбільш корисними і доцільними, зважаючи на рівень підготовленості класу, матеріально-технічне забезпечення школи тощо. Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, лабораторних досліджень, проєктів, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість конструювати вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне і підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів.

Практична спрямованість програм з біології, біології і екології забезпечується проведенням лабораторних і практичних робіт, лабораторних досліджень, дослідницького практикуму, проєктів, демонстрацій, екскурсій.

Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології. Учні виконують їх на етапі вивчення нового матеріалу за завданнями, які пропонує учитель, з використанням натуральних об’єктів, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати біологічні об’єкти та власні спостереження, виділяти їхні істотні ознаки, виконувати рисунки біологічних об’єктів; формувати навички користування мікроскопом, розв’язувати пізнавальні завдання тощо. Прийоми виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначаються учителем з урахуванням вимог програми, вікових особливостей та рівня сформованості навчальних умінь в учнів. Виконання лабораторних досліджень фіксується в класному журналі на сторінці «Зміст уроку». Приклад запису: «Різноманітність клітин організму людини. Тканини. Лабораторне дослідження: Ознайомлення з препаратами тканин людини».

Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу, формування практичних умінь і навичок. Виконуючи практичні та лабораторні роботи учні демонструють: навички роботи з натуральними об’єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння розрізняти біологічні об'єкти, розв’язувати пізнавальні завдання за інструктивною карточкою; уміння порівнювати, робити висновки тощо. Виконавши практичну роботу, учні в зошитах оформляють звіт про роботу або підсумки. Лабораторні роботи виконуються та оформляються учнями в зошиті.

Для збереження якості освітнього процесу з біології рекомендуємо оцінювати лабораторні і практичні роботи у всіх учнів. При цьому оцінюванню підлягають перш за все практичні уміння, визначені метою роботи.

Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних робіт є недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється.

Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності у процесі розв'язування пізнавальних завдань.

З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програма передбачає виконання та захист проєктів дослідницького спрямування з представленням результатів роботи. Проєкти інших типів (творчі, інформаційні тощо) вчитель може впроваджувати додатково за бажанням. Кожен учень упродовж навчального року має взяти участь хоча б в одному навчальному проєкті. Проєктна діяльність на уроках біології є засобом підвищення продуктивності навчальної праці та її актуалізації; розвивальним середовищем, що формує соціальні вміння, навички та сприяє набуттю навчального і життєвого досвіду; розвитком творчих обдарувань особистості та її самореалізації. Використання проєктної технології є «містком» між теорією і практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня, прикладом вдалого поєднання урочної та позаурочної діяльності.

Проєкти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми. Форма представлення результатів проєкту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проєкт може бути колективним і виконуватись на уроці. Для захисту проєктів може бути виділено окремий урок або частину відповідного за змістом уроку.

Зміст навчального матеріалу курсів біології включає демонстрації колекцій, муляжів, мікропрепаратів, дослідів, опудал, зображень, моделей. Звертаємо увагу на обов’язкове використання у навчальному процесі демонстрацій. Методика і техніка демонстрування вимагає чіткої організації спостереження, визначення його мети. Об'єкт, що демонструється має бути доступним всім учням. Не варто перевантажувати урок наочністю. Кожен об’єкт має з'являтися тоді, коли він необхідний.

Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологічних здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'язаної з використанням біологічних знань.

Для того, щоб розкрити учням ціннісний потенціал біологічних знань, необхідно висвітлювати на уроках питання біоетики і біобезпеки, обговорювати здобутки вітчизняної біологічної науки, вчити учнів оцінювати перспективи її розвитку та практичного застосування наукових відкриттів.

Ефективність сучасного уроку відзначається науковим обґрунтуванням стратегії й тактики пізнавальної діяльності учнів на основі закономірностей і принципів навчання; напруженою, посильною, досконало організованою й результативною діяльністю учнів; ретельною діагностикою причин, що впливають на якість уроку, прогнозуванням ходу й результатів уроку, вибором на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів; творчим, нестандартним підходом до розв’язання конкретних завдань; обґрунтованим вибором, доцільним застосуванням необхідного й достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів; диференційованим підходом до окремих груп учнів, дієвою індивідуалізацією педагогічного впливу на основі діагностики реальних навчальних можливостей учнів.

Рекомендації як зробити цікавим та ефективним урок біології за покликаннями:

http://osvita.ua/school/method/80075/

https://www.youtube.com/watch?v=VTyytikQ5Ec

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі оцінки за лабораторні та практичні роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми. З метою об’єктивного семестрового оцінювання, яке здійснюється на підставі тематичного оцінювання, доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень з різних тем: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне).

Програмою з біології не передбачено обов’язкових письмових, узагальнюючих чи контрольних робіт. Письмові роботи з біології, у тому числі тематичні, що виконуються після завершення вивчення теми, можуть виконуватися у різному форматі (усні, письмові, електронні, комбіновані). Завдання для проведення такої роботи добираються вчителем.

Звертаємо увагу педагогічних працівників на лист Міністерства освіти і науки молоді та спорту України від 01.02.12 № 1/9-72 про інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/27214/), у яких зазначено, що відповідно до Положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці в кабінетах природничо-математичного напряму навчальних закладів обов’язково проводять навчання з питань безпеки життєдіяльності за допомогою системи інструктажів з питань безпеки життєдіяльності.

Порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів визначається Положенням про організацію роботи з охорони праці.

Інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями проводять завідувачі кабінету (лабораторії), учителі (викладачі).

На початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. Мета проведення первинного інструктажу – формування відповідального ставлення учнів до особистої безпеки та безпеки тих, хто оточує, свідоме розуміння необхідності захисту та збереження свого власного здоров’я, дотримання правил безпечної поведінки в умовах виникнення екстремальних ситуацій, у тому числі аварій, і уміння надати першу допомогу і самодопомогу у разі нещасних випадків. Реєстрація такого інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті (лабораторії).

Перед початком вивчення навчальної теми, виконання завдань, пов’язаних з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо також проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. Про проведення такого первинного інструктажу в журналі обліку навчальних занять на сторінці класного журналу відповідного предмета в розділі змісту уроку, заняття робиться запис: «Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж. Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі порушення ними вимог норм і правил, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт тощо), у разі нещасних випадків за межами навчального закладу (екскурсії, подорожі тощо). Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів. Під час проведення позанавчальних заходів у кабінетах (лабораторіях) природничо-математичного напряму (конкурси, олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, подорожі) або заходів навчального призначення (прибирання приміщення, дослідна робота на навчально-дослідній ділянці, в куточку живої природи тощо) з учнями проводиться цільовий інструктаж. Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється в журналі реєстрації інструктажів.

Розв’язання актуальних нині соціальних, економічних, екологічних, морально-етичних проблем, як от збереження довкілля, здоров’я людей, життя на Землі, здійснюється на основі біологічних знань. Біологічна освіта наділена значним потенціалом у формуванні світогляду людини нового тисячоліття, зокрема завдяки відкриттям у пізнанні живого.

Досягнення цієї мети забезпечується під час реалізації нового змісту навчання, організації освітнього процесу на засадах компетентнісного, системно-діяльнісного підходів, реалізації наскрізних змістових ліній.

Зміст навчальних програм «Біологія» (8-9 класи) та «Біологія і екологія» (10-11 класи) відображає підходи, визначені в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (2011 р.), Концепції Нової української школи (2016 р.), Концепції екологічної освіти України (2001 р.). А саме:

● оптимізовано навчальне, психологічне і фізичне навантаження учнів за рахунок скорочення описового, складного для засвоєння матеріалу, що не має світоглядного значення, перенесення складних теоретичних понять з основної школи в старшу;

● реалізовано діяльнісний і компетентнісний підходи, що дозволяє акцентувати увагу педагогів на формування конкурентноздатної, всебічно розвиненої особистості учня за рахунок включення в зміст біологічної освіти певних способів діяльності та розвитку ключових компетентностей;

● екологізовано зміст всіх розділів біології;

● запроваджено дослідницький підхід та проєктні технології, як основного інструмента формування природничо-наукової компетентності;

● передбачено формування інформаційної компетенції, як предметної (вміння знаходити, структурувати інформацію, перетворювати її з однієї форми в іншу), так і комунікаційної (здатність встановлювати і підтримувати контакти, щоб успішно орієнтуватися на сучасному ринку праці);

● посилено практико- і особістісно-орієнтований напрям змісту біологічної освіти та виховний потенціал за рахунок включення відомостей прикладного характеру.

В основній та старшій школі (на рівні стандарту) передбачається засвоєння знань про живу природу як цілісну систему, що має відповідні рівні організації (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний) з притаманними їм ознаками життя; застосовування узагальненого підходу для пояснення процесів життєдіяльності, розуміння біологічної картини світу, формування екологічної, генетичної і гігієнічної грамотності, оцінювання ролі знань з біології для сталого розвитку.

З 1 вересня 2024 року в 7-х класах Нової української школи розпочнеться цикл базового предметного навчання – упровадження Державного стандарту базової середньої освіти , що у свою чергу, спрямовано на зміни в організації освітнього процесу, що мають забезпечити можливості для формування в учнів ключових компетентностей, наскрізних умінь, та сприяти становленню у здобувачів освіти ціннісних орієнтирів. Метою природничої освітньої галузі є формування в учнів природничо-наукової компетентності, відповідних предметних компетентностей на основі діяльнісного, інтегративного, особистісно-орієнтованого, дослідницького, проблемно-ситуативного, диференційованого та рефлексивного підходів до освітнього процесу.

Навчання змісту предмета «Біологія» в 7-му класі має базуватись на результатах, отриманих учнями у 5 – 6-х класах (адаптаційному циклі навчання), під час вивчення інтегрованих курсів «Пізнаємо природу», «Природничі науки», «Довкілля». Зазначаємо, що учні, по закінченню 6 класу (незалежно від того, за яким інтегрованим курсом відбувалося навчання), мають: володіти знаннями про різновиди організмів і ознаки живого (віруси, бактерії, гриби, рослини, тварини); характеризувати відмінності між тваринами і рослинами, одноклітинними та багатоклітинними організмами; мати уявлення про різноманітність рослинного і тваринного світів, розмноження рослин і тварин, клітинну будову організмів; аналізувати будову клітини (оболонка, цитоплазма, ядро, мітохондрії, хлоропласти, вакуолі). Також, здобувачі освіти, на цьому етапі, володіють поняттями про основні системи людини та їх значення (травна, нервова, серцево-судинна, опорно-рухова, дихальна, видільна); ріст і розвиток організму людини; вплив людини на навколишнє середовище тощо.

Основним документом у закладі освіти, що забезпечує досягнення учнями, визначених Державним стандартом базової середньої освіти, вимог до обов’язкових результатів навчання учнів, є освітня програма.

В освітній програмі заклад освіти визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також, за наявності, міжгалузеві інтегровані курси та предмети/курси вибіркового освітнього компоненту, із урахуванням освітніх потреб учнів.

У 7-9-х класах природнича освітня галузь може бути реалізована в навчальному плані закладу освіти через зміст:

‒ окремих навчальних предметів – біологія, географія, фізика, хімія;

‒ інтегрованого курсу «Природничі науки».

Акцентуємо увагу: за умови організації вивчення окремих навчальних предметів у 7-х класах (зокрема «Біологія»), потрібно користуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

Відповідно до навчального плану, заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти, із-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», що розміщені на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти. До навчального предмета «Біологія» розроблено три модельні навчальні програми:

‒ модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Соболь В.І.);

‒ модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П.);

‒ модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Самойлов А.М., Тагліна О.В., Утєвська О.М.).

Природничі науки:

─ «Природничі науки. 7–9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Мандренко Ю. І., Довгань Г. Д., Сардига М. В., Омелянчук Ю. О., Боднар О. В., Ментух С. І.).

Для реалізації обраної модельної навчальної програми/розробленої навчальної програми, учитель, під час підготовки до уроків, може користуватися навчальними матеріалами авторських колективів, що здійснюють підтримку відповідних модельних навчальних програм авторськими навчальними матеріалами, і які, за підсумками експертизи, отримали відповідний гриф. Постійно оновлювані переліки таких матеріалів розміщено у відкритому доступі на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Усі модельні навчальні програми природничої освітньої галузі розроблені на основі Державного стандарту базової середньої освіти, ґрунтуються на визначених стандартом ціннісних орієнтирах, охоплюють формування наскрізних в усіх ключових компетентностях умінь, обумовлюють реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання учнів у природничій освітній галузі, ураховують наступність між циклами навчання на рівнях початкової та базової середньої освіти, орієнтуються на компетентнісний потенціал, що визначає здатність природничої освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через, розвиток умінь і ставлень та базові знання учнів.

Формування предметної (біологічної) компетентності відбувається на основі процесу інтеграції навчального змісту з іншими складниками, а саме: географічним, фізичним, астрономічним, хімічним. Результатом сформованості предметної (біологічної) компетентності є розуміння учнями цілісності природничо-наукової картини світу.

Цифровізація системи освіти спонукає вчителів біології до пошуку і використання інноваційних методів навчання біології, що дозволить сформувати творчу особистість, яка здатна самостійно мислити, генерувати свої ідеї, ухвалювати нестандартні рішення.

Провідним видом діяльності у 7-х класах є дослідницька робота, що має на меті сформувати в учнів навики розв’язування як навчальних, так і життєвих проблем. Під час цього виду діяльності в учнів формується здатність до планування та виконання експериментів, пошуку та узагальнення інформації, перетворення інформації з однієї форми на іншу, її математичну обробку. До дослідницьких умінь належать уміння: бачити проблему, висувати гіпотези, визначати способи розв’язання проблеми й обирати оптимальний, визначати послідовність дій при проведенні дослідження, систематизувати інформацію, фіксувати дані/результати дослідження, інтерпретувати результати, робити висновки.

Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти. При здійсненні оцінювання результатів навчання учнів слід керуватися наказом Міністерства освіти і науки України № 1093 від 02.08.2024 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

Сучасним онлайн-ресурсом для змішаного та дистанційного навчання учнів середньої та старшої школи з матеріалами, що пройшли експертизу та відповідають державним освітнім стандартам є Всеукраїнська школа онлайн: https://lms.e-school.net.ua/

Всеукраїнська школа онлайн забезпечує учнів відеопоясненнями, конспектом, тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес. А вчителів – необхідними методичними рекомендаціями та прикладами застосування сучасних освітніх технологій. Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій для розширення можливостей педагогів і формування в учнів важливих технологічних компетентностей є однією зі складових формули «Нової української школи». Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» покликана стати незамінним інструментом і при звичайному режимі навчання. Учні зможуть користуватися платформою не тільки під час воєнного стану, а й для ознайомлення з темою, яку пропустили в школі через хворобу або з інших причин.

Для підвищення професійного рівня вчителів, освоєння нових методик викладання біології, ефективної роботи з обдарованими школярами, реалізації інформаційно-комунікаційних технологій на уроках біології та екології і позаурочний час пропонуємо до використання Інтернет-ресурси біологічного та екологічного спрямування:

ü https://www.edcamp.org.ua/ (Спільнота відповідального вчительства);

ü https://nus.org.ua/news/posibnyk-dlya-shkil-pro-organizatsiyu-dystantsijnogo-navchannya-otrymav-gryf-mon/ (НУШ.Смарт-освіта);

ü http://emblog.embl.de/ells/llab-february-2019 (Курс для вчителів «Гени змін: Новий підхід до викладання еволюційної біології);

ü http://biology.univ.kiev.ua/ ( Навчально-науковий центр Інституту біології та медицини Київського НУ імені Т.Шевченка);

ü http://floqiston.ru.user (Каталог освітніх ресурсів);

ü http://www.biology.org.ua (Український біологічний сайт);

ü http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/redbook.php (Червона книга України);

ü http://www.ecostudy.yar.ru/ (Екологічний сайт);

ü https://osvitoria.media/ ( Онлайн-медія про освіту та виховання дітей в Україні).

ü http://nobelprize.org. Вчені-лауреати Нобелівської премії/ [Електронний ресурс.]

ü http://my.science.ua. Моя наука/ [Електронний ресурс.]

ü http://www.naturalist.if.ua/. Цікаві біологічні статті/ [Електронний ресурс.]

Варто наголосити на особливу роль предмета «Біологія»/«Біологія і

екологія» у формуванні здоров'язбережувальної компетентності, як необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я, оволодіння знаннями про здоров'я, методи його формування, збереження та зміцнення, усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров'я людини від природних і соціальних факторів, формування готовності учнів використовувати набуті знання, уміння і способи діяльності у реальному житті для розв'язання практичних завдань.

Одним із завдань Стратегії сталого розвитку України до 2030 року є здобуття усіма учнями знань і навичок щодо принципів сталого розвитку та збереження довкілля. Саме шкільна освіта покликана формувати генерацію молоді з новими цінностями та відповідальністю за екологічну безпеку країни. З огляду на це, шкільний освітній процес має бути спрямований на формування в учнів екологічної компетентності та реалізацію наскрізних змістових ліній, серед яких змістова лінія «Екологічна грамотність і здорове життя». Наскрізні змістові лінії є спільними для всіх навчальних предметів, а не лише для природничих, слугують засобом інтеграції навчального змісту і корелюються з ключовими компетентностями, збезпечуючи екологізацію шкільної освіти.

Дослідницька та проєктна діяльність, участь у науково-практичних конференціях, різноманітних екологічних акціях, у заходах з охорони довкілля, просвітницька робота серед школярів сприяють формуванню екологічного мислення і відповідальної поведінки в довкіллі.

середа, 28 серпня 2024 р.

середа, 28 серпня 2024 р.