понеділок, 30 серпня 2021 р.

 

Cерпнева педагогічна студія з основ здоров’я на тему «Створення освітнього простору як основи якісного викладання предмету основи здоров'я в закладах загальної середньої освіти області  у 2021/2022 навчальному році»

Відповідно до плану роботи Тернопільського ОКІППО 18 серпня 2021 року у режимі відеоконференції на платформі Google Meet (https://meet.google.com/) відбулася у рамках серпневих педагогічних студій «Освіта Тернопільщини: виклики сьогодення та завдання з організації якісного освітнього процесу у 2021/2022 навчальному році»  онлайн-зустріч «Створення освітнього простору як основи якісного викладання предмету основи здоров'я в закладах загальної середньої освіти області  у 2021/2022 навчальному році»   консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників, які здійснюють науково-методичний супровід діяльності учителів  основ здоров'я, працівників органів управління освітою  територіальних громад, голів методичних об’єднань учителів  основ здоров'я.

З вітальним словом до учасників звернувся заступник директора  ТОКІППО з питань зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти Юрій  Шайнюк і ознайомив учасників студії з підсумками зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року, завданнями та перспективами проведення зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації з навчальних предметів у 2022 році.

В роботі онлайн-студії взяла  участь   Ганна Лопатка, кандидат біологічних наук,   доцент кафедри змісту і методик навчальних предметів ТОКІППО, розкрила питання   формування здоров’язберігаючих компетентностей учнів на уроках основ здоров’я шляхом використання інноваційних методів навчання. Ефективними на уроках основ здоров’я повинні бути сучасні педагогічні технології, що грунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм.

Методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів ТОКІППО  Ольга Турчин ознайомила учасників із  науково-методичним супроводом забезпечення якості викладання  основ  здоров’я  у 2021/2022 навчальному році через призму ціннісних орієнтирів  Нової української школи. Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Його завданням є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, опанування основ здорового способу життя, життєвих навичок безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності.

            Досвідом роботи з організації викладання основ здоров’я  в закладах загальної середньої освіти  поділилися учителі з питань: «Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках основ здоров’я шляхом використання онлайн-технологій та прикладних програм»,  Валентина  Ткачук, вчитель Колодненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразької міської ради; «Формування ключових життєвих компетентностей шляхом набуття учнями необхідних знань та вмінь на бінарних уроках», Тетяна  Фількевич, вчитель Кременецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4; «Формування здоров’язберігаючих компетентностей учнів на уроках основ здоров’я шляхом використання інноваційних методів навчання», Олена Шийка, вчитель Борщівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 3- гімназія імені Р.Андріяшика».

 



Матеріали серпневої педагогічної студії з основ здоров’я «Створення освітнього простору як основи якісного викладання предмету основи здоров'я в закладах загальної середньої освіти області  у 2021/2022 навчальному році»  розміщено у віртуальному кабінеті «Біологія».

                Технічний супровід  підготовки та проведення заходу  забезпечила Мочук О.Б., методист центру інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційної освіти.

четвер, 26 серпня 2021 р.

 

Методичні рекомендації щодо викладання предмета

 «Основи здоров`я» у 2021/2022 навчальному році

        Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, опанування основ здорового способу життя, життєвих навичок безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності.

Формування основ здорового способу життя через освіту, створення здоров’язбережного освітнього середовища – один із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти. З метою забезпечення додержання конституційних прав та свобод дитини, гарантій з охорони дитинства, реалізації прав дітей на освіту, безпечне для життя і здоров’я освітнє середовище, збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління Указом Президента України № 195/2020 схвалено Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі (режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/1952020-33789).

Завданнями Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища є:

    формування в учасників освітнього процесу гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, зокрема звичок здорового харчування, фізичної активності, безпечної комунікації;

●створення сучасного, розвивального, безпечного, комфортного та інклюзивного освітнього середовища, яке сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, захисту від небезпек, підвищенню рухової активності дітей;

   упровадження принципу недискримінації, зокрема конфіденційності щодо наявності будь-яких дискримінуючих ознак;

 забезпечення відповідності змісту повної загальної середньої освіти та методик навчання сучасним потребам дитини у збереженні та зміцненні здоров’я, захисті від небезпек, підвищенні рухової активності, безпечній комунікації;

 запобігання вживанню учнями, іншими учасниками освітнього процесу тютюну, алкоголю, наркотичних засобів, інших речовин із психоактивною дією, унеможливлення їх розповсюдження та вживання в закладі освіти та на прилеглих до нього територіях;

 створення для учасників освітнього процесу можливості користуватися сучасною матеріально-технічною базою для забезпечення здоров’язбережувального компонента навчання, рухової активності, безпечних та нешкідливих умов (спортивні зали і майданчики, басейни, роздягальні, душові, туалети в будівлях закладів освіти, сучасний спортивний інвентар, нові/оновлені підручники, посібники, демонстраційне обладнання, широкосмуговий доступ до Інтернету тощо);

 забезпечення готовності педагогічних працівників до надання якісних освітніх послуг у процесі забезпечення соціального та здоров’язбережувального компонентів навчання, формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, психологічного супроводу учасників освітнього процесу, запобігання під час навчання проявам насильства та булінгу (цькування), порушенням прав дитини, зокрема шляхом використання Інтернету;

●здійснення моніторингу процесів реалізації соціального і здоров’язбережувального компонентів навчання, забезпечення рухової активності учнів під час освітнього процесу, запобігання насильству та булінгу (цькуванню), забезпечення здорового харчування в закладі освіти.

Реалізацію цих завдань у загальній середній освіті забезпечує інтегрований предмет «Основи здоров’я». У цьому контексті найважливішими завдання сучасного вчителя  є  використання здоров’язбережних освітніх технологій, поєднання рухового і статичного навантаження, створення емоційно сприятливої атмосфери навчання, формування в учнів усвідомлення цінності здоров’я та життя, навичок безпечної поведінки, культивування здоров’я.

Здоров’я – неоціненний дар, за який люди несуть особисту відповідальність. Поняття «здоров’я» трактується в сучасному світі не тільки як відсутність хвороб, воно також включає способи мислення і поведінки, які підвищують рівень загального благополуччя, забезпечують самореалізацію і життєвий успіх. Тобто здоровий спосіб життя охоплює різноманітні сфери життєдіяльності людини і реалізується через поведінку, конкретні дії, вчинки. Безпека кожної людини, перш за все, залежить від неї самої. Зростаючий масштаб втрати сучасною дитиною здоров’я в навчальному закладі є причиною зниження рівня розумової та пізнавальної активності, уяви, зміни в розвитку сучасного школяра (психічні порушення через проблеми соціалізації та інформаційне навантаження).

У 2021/2022 навчальному році вивчення предмета «Основи здоров’я» у 5-9 класах здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки  України від 07.06.2017  № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки  України. (https://goo.gl/GDh9gC).

На вивчення предмета «Основи здоров'я» у 5-9 класах, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» передбачена  1 год. на тиждень.

Мета інтегрованого предмета: формування в учнів свідомого ставлення до життя і здоров`я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної для життя і здоров`я поведінки.

У пояснювальній записці оновленої програми розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета «Основи здоров`я», його внесок у формування ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;  спілкування іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності  у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна (А) та громадянська (Б) компетентності; обізнаність і самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення вивчення. У пояснювальній записці зазначено, на що орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них до формування ключових компетентностей.

Невід’ємними складовими усіх наскрізних ліній є життєві навички, що відпрацьовуються на уроках предмета «Основи здоров’я» і сприяють соціальному, психічному і духовному здоров’ю. Це навички ефективного спілкування, співчуття, попередження і розв’язання конфліктів, протидії тиску, погрозам, дискримінації, спільної діяльності та співробітництва, самоусвідомлення та самооцінки, самоконтролю, аналізу проблем і прийняття рішень, визначенню життєвих цілей та програм, мотивація успіху та тренування волі тощо.

Компетентнісний підхід передбачає використання на уроках основ здоров’я інтерактивних методів, які забезпечують: активну участь кожного учня; творчу співпрацю між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди тощо.

Особливого значення набуває формування компетентностей особистості, її здатності до творчого нестандартного мислення, вміння конструктивно вирішувати життєві ситуації, що визначає конкурентоспроможність особистості у сучасних економічних умовах.

Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу.

 Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх,  дискусіях, творчих проєктах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.

Ефективними на уроках основ здоров’я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проєктної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо.

Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям, навчальним можливостям та реальним потребам учнів. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» – «життєві навички» сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя. 

Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання певних життєвих ситуацій. Програмою передбачена участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені в чинній програмі*), зокрема, моделювання способів конструктивного розв’язання конфліктів, складання рейтингу телепередач тощо.

Задля реалізації програмних складників пропонуємо вчителю ширше використовувати можливості академічної свободи, серед яких:

• самостійний вибір послідовності викладення навчального матеріалу в межах одного навчального  року, але без порушення логіки викладу в межах розділу;

• зміни в орієнтовній кількості годин, передбачених програмою для вивчення тем або розділів, та часу проведення практичних занять, використання для цього резервних годин;

• добір об’єктів для вивчення та включення в зміст освіти прикладів зі свого регіону.

Резервні години також можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів, проведення семінарів, захисту

проєктів, екскурсій тощо. Такі можливості наразі є актуальними, тому що пов’язані з минулим дистанційним навчанням та необхідністю виявлення рівня компетентностей учнів на початок нового навчального року.

Учитель здійснює вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту предмета, а також має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Особливість методики проведення уроків з основ здоров’я полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я й розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.

Складові здоров’язбережувальної компетентності – це психосоціальні і спеціальні життєві навички, сприятливі для здоров’я, безпеки, успішної соціалізації і самореалізації дітей та підлітків.

До психосоціальних компетенцій (життєвих навичок) належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивація успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття зважених рішень, критичне і творче мислення, вміння вчитись, ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам тощо.

До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, організація режиму праці та відпочинку, надання першої допомоги тощо. Вищезазначені життєві навички необхідні кожній людині протягом всього життя. Вони набуваються у процесі діяльнісного (компетентнісного) підходу до навчання.

COVID-19 став певним освітнім діджиталізатором. Карантин   мотивував вчителів покращити або сформувати власні компетенції щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, використання мобільних додатків та освітніх платформ.  ГО “Смарт освіта” й Міністерство освіти і науки підготували підручник «Організація дистанційного навчання в школі» у якому даються методичні рекомендації щодо основних інструментів для організації дистанційного навчання,  налаштування режиму роботи вчителя та зворотній зв’язок з учнями, а також про особливості оцінювання та контролю під час карантину:

https://nus.org.ua/news/posibnyk-dlya-shkil-pro-organizatsiyu-dystantsijnogo-navchannya-otrymav-gryf-mon/

         Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів в життєвих ситуаціях, сформованість умінь і навичок.

         Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не стільки на базові знання учнів, як на вміння застосовувати їх. 

Контрольні роботи у процесі вивчення інтегрованого курсу «Основи здоров'я» не передбачено.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоров’язбережувальними компетентностями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивації до здорового і безпечного способу життя та його дотримання.

В основу оцінювання навчальних досягнень учнів покладено характеристики навчальних досягнень учнів, які адекватно відображають рівень оволодіння ними здоров’язбережувальними компетентностями.

Пам’ятаймо: оцінка – не засіб покарання, а дієвий інструмент розвитку особистості, за умови, що його використовує вчитель, який мислить і поважає дітей. Оцінка має  допомагати розвивати бажання вчитися, впевненість у власних силах, самоповагу,  критичне мислення, навички самоаналізу, уміння працювати в команді, радіти  успіхам  інших. Упровадження далі особистісно-орієнтованого підходу в освіті має на меті співпрацю та співтворчість учня і вчителя, де головною дійовою особою є  учень/учениця. Завдання вчителя – відстежувати динаміку розвитку особистості,  визначати особисті переваги кожного, досягнення в пізнавальній, творчій  діяльності, розкрити та розвинути індивідуальні здібності. Стосовно стилю спілкування вчителя з класом слід зауважити, що нагальною стає потреба в переході від «домінування» до «співпраці». Перший тип взаємодії включає надання вказівок від учителя, пояснень, лекцій, постановки питань, перевірки та оцінювання роботи учнів. Натомість за умов співпраці вчитель приймає пропозиції  та ідеї від учнів, радиться з ними, передає їм функції контролю, стає учасником діалогів, дискусій, уважним слухачем. Він підтримує та спонукає учнів до самостійного пошуку, ставить відкриті запитання і надає позитивний зворотний зв’язок. Під час освітнього процесу бажано уникати ситуацій змагання, доцільно приділяти  більше уваги згуртуванню учнівського колективу, щоб не створювати ситуацію  колективної зневаги до окремих учнів та передумови булінгу.

Організація освітнього процесу з предмета «Основи здоров’я» в умовах очного та дистанційного навчання не повинна призводити до перевантаження учнів та має  відбуватися в безпечних умовах здобуття освіти.

Оцінка з основ здоров’я має бути інструментом підтримки і заохочення на досягнення позитивних змін у знаннях, уміннях, мотиваціях і реальній поведінці (учителю необхідно позитивно оцінювати кожний крок учня (учениці), спрямований на:

● опанування навичками здорового способу життя, його позитивна спрямованість на ведення такого способу життя, практичні дії, які він виконує при відпрацюванні кожної теми;

● підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності,

здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

● набуття навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичній, соціальній, психічній та духовній);

 позитивне ставлення до здоров’я і дотримання правил здорового та безпечного способу життя.

         Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість годин на вивчення окремих тем програми.

         Рекомендуємо за рахунок годин варіативної складової запроваджувати факультативи з формування здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, профілактики неінфекційних захворювань, ВІЛінфекції/СНІДу тощо. 

   В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальних програм та навчальної літератури, яка може використовуватись в освітньому процесі, розміщено на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти. 

Першочергова і основна мета учителя основ здоров’я – зацікавити і вмотивувати учнів, спонукати їх до оволодіння здоров’язбережувальними компетентностями.

Сучасні учні достатньо інформовані про інфекційні захворювання, про вплив шкідливих звичок на здоров’я, про хвороби цивілізації тощо. Але коли постає завдання застосувати свої знання на практиці, у реальному житті – виявляється, що здоров’язбережувальні компетентності не сформовані достатньою мірою.

Учень повинен під час практичної діяльності на уроці вчитися моделювати ту чи іншу ситуацію власної поведінки, щоб у реальному житті

не розгубитися (до прикладу, надати першу долікарську допомогу товаришеві, протистояти тиску тощо).

Реалізація компетентнісного підходу в організації навчальної діяльності учнів для формування здоров’язбережувальної компетентності вимагає від педагога додаткових знань, ставлень і вмінь.

У вересні 2021 року розпочнеться навчання у 5-х  класах загальної середньої освіти, які за Наказом Міністерства освіти і науки України № 406 від 02.04.2021 р. є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» у 2021/2022 навчальному році. Перелік модельних програм, які схвалені Міністерством освіти і науки України  освітньої галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна» наведено у наказі Міністерства  освіти і науки України  від 10.08.2021 № 898 «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795». 

Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-nadannya-grifa-rekomendovano-ministerstvom-osviti-i-nauki-ukrayini-modelnim-navchalnim-programam-dlya-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti).

Міністерство освіти і науки України розробило методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у 5-х класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти  в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» для закладів загальної середньої освіти, які  є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (Лист Міністерства освіти і науки  №4.5/2303-21 від 06.08.2021).

 

 

Про особливості вивчення  природознавства, біології,

біології і екології, природничих наук

в  закладах загальної середньої  освіти

у 2021/2022 навчальному році

 Модернізація та інноваційний розвиток  освіти – єдиний  шлях, який дозволить в Україні сформувати конкурентноспроможне  суспільство XXI століття, забезпечити гідне життя всім громадянам. В умовах вирішення цих стратегічних завдань найважливішими якостями особистості стають ініціативність, здатність творчо мислити і знаходити нестандартні рішення, уміння вибирати професійний шлях, готовність навчатися протягом усього життя.

Зміни в шкільній освіті здійснюються в контексті реалізації концепції «Нова українська школа» і Закону України «Про освіту». В основі цих документів - підвищення якості освіти в цілому і природничої в тому числі, виховання компетентної особистості здатної до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.  Окреслені завдання відображено і у меті базової загальної середньої освіти: «розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок». Для досягнення мети та виконання завдань, окреслених в нормативних документах,  шкільні природничі предмети покликані формувати в учнів цілісне уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, стати провідником гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя, формувати компетентності, яких потребує сучасне життя.  

Сучасна біологічна освіта наділена значним потенціалом у формуванні світогляду людини нового тисячоліття, збереженні здоров’я населення планети, розв’язанні актуальних екологічних проблем.  В основі вирішення проблем – міцні  біологічні знання,  які  дає сучасний урок біології,  що  базується на засадах компетентнісного, системно-діяльнісного підходів, реалізації наскрізних змістових ліній.

         «Природознавство» – предмет, який поєднує в собі елементи знань з біології, географії, фізики, хімії, астрономії та екології, і є пропедевтикою для їх систематичного вивчення в основній школі. Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти мета навчання природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації освітнього процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно-орієнтованого навчання.

У 2021/2022 навчальному році природознавство, біологія, біологія і екологія, природничі науки в закладах загальної середньої освіти            вивчатимуться за такими навчальними програмами:

          Природознавство:

5 клас – Навчальна програма  з природознавства для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів,  затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 (оновлена). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки  України.

Режим доступу:  https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

 Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Виходячи з наявних умов навчально-методичного і матеріального забезпечення, вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, у тому числі змінювати порядок вивчення розділів, тем.

         Зміст програми позбавлений надмірної деталізації; включає інформацію, необхідну для прийняття рішень в повсякденному житті, збереження здоров’я, формування стратегії поведінки сучасної людини; націлює на використання краєзнавчого матеріалу.  В якості пріоритетів програма розглядає формування в учнів способів роботи з природничою інформацією, комунікативних умінь, а також набуття ними елементів природознавчої, здоров'язбережувальної та екологічної компетенцій. 

Для засвоєння навчального змісту предмета «Природознавство» особливе значення мають такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами тощо. Тому в кожному розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи», «Практичні заняття» та «Навчальні проекти». 

«Практичні роботи» і «Практичні заняття» проводяться і реалізуються на уроці. Виконання практичних робіт оцінюється обов’язково у всіх учнів. Робота учнів під час практичних занять, які спрямовані на формування компетентностей,  може не оцінюватись або оцінюватись вибірково.

Програмою передбачено виконання упродовж навчального року чотирьох обов’язкових проєктів, спрямованих на формування певних умінь і навичок.  Наприклад, навчальними завданнями першого проєкту є формування вміння збирати і фіксувати дані, представляти їх наочно, формулювати висновки (математична, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя). Завдання другого проєкту-формування базових навичок співробітництва (соціальна компетентність). При виконанні третього проєкту школярі навчаються вести тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати (компетентності у природничих науках і технологіях). У четвертому проєкті додається формування ініціативності і підприємливості та екологічної грамотності. Слід зауважити, що кількість проєктів та їхня тематика   може бути змінена залежно від навчальних цілей, які ставить перед учнями вчитель, особливостей класу, досвіду вчителя і учнів у виконанні проєктів, особливостей природи свого краю тощо.

Орієнтовний опис проєктів, запропонованих програмою, уміщено на електронному ресурсі «Навчальні проекти  до курсу «Природознавство(5 клас)» за посиланням:  http://prirodaprojects.blogspot.com/

Компетентнісно-орієнтований урок природознавства повинен бути цікавим для учнів, з використанням сучасних технологій, методів та прийомів.  Важливо підбирати на урок ситуативні проблемні завдання, що викликають інтерес, бажання дослідити проблему, з’ясувати причину її виникнення та потребу вирішення.   У 5 класі варто звертати увагу і на візуалізацію освітнього процесу. Рекомендуємо використовувати малюнки, фотографії об’єктів і явищ природи, відео, віртуальні подорожі, електронні карти, атласи, презентації тощо. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи мають організація спостережень безпосередньо в природі, екскурсії, проведення  пізнавальних квестів, екологічних акцій тощо. У навчальних цілях доцільно використовувати саме місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал. 

         Освітній процес необхідно спрямовувати також на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому пріоритетами є: діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для розв’язування проблемних завдань. Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик та використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного планетарію, відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів комунікативної та соціальної компетентностей. 

У вересні 2021 року розпочнеться навчання у 5-х  класах загальної середньої освіти, які за Наказом Міністерства освіти і науки України № 406 від 02.04.2021 р. є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» у 2021/2022 навчальному році. Перелік модельних програм, які схвалені Міністерством освіти і науки України  освітньої галузі «Природнича» наведено у наказі Міністерства  освіти і науки України  від 10.08.2021 № 898 «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795». 

Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-nadannya-grifa-rekomendovano-ministerstvom-osviti-i-nauki-ukrayini-modelnim-navchalnim-programam-dlya-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti).

Міністерство освіти і науки України розробило методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у 5-х класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти  в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» для закладів загальної середньої освіти, які  є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (Лист Міністерства освіти і науки  №4.5/2303-21 від 06.08.2021).

         Біологія:

6-9  класи – Навчальна програма з біології для 6-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України.

Режим доступу :https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

         8-9  класи з поглибленим вивченням біологіїНавчальна програма з біології для 8-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983. 

Режим доступу: https://goo.gl/GDh9gC

 Біологія і екологія:

10-11  класи – Навчальна програма з біології і екології для 10-11  класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.

Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

10-11 класи –  Навчальна програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої  освіти: профільний рівень, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

«Природничі науки»

         Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493) в 10-11 класах закладів загальної середньої освіти може вивчатись інтегрований курс «Природничі науки». На вивчення цього курсу навчальним планом Типової освітньої програми, передбачено 4 години на тиждень. Викладати цей курс можуть вчителі фізики, біології, хімії, географії. Передбачається, що весь курс викладає один учитель. 

         Вивчення базового предмета «Природничі науки» може здійснюватися за однією з чотирьох навчальних програм, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2018 № 863:

         ●проєкт 1 – «Природничі науки» для 10-11 класів гуманітарного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. Інтегрований курс (авт.  Дьоміна І. О., Задоянний В. А., Костик С. І.); 

         ●проєкт 2 – «Природничі науки» 10-11 клас. Інтегрований курс (авт. Засєкіна Т. М., Буняк М. М., Бухтіяров В. К., Григорович О. В., Капіруліна С.

Л., Козленко О. Г., Нюкало Т. Г., Семененко І. Б., Сокол Т. К., Шабанов Д. А., Шагієва Р. Р.);

         ●проєкт 3 – «Природничі науки. Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери» для 10-11 класів (авт. Шабанов Д .А., Козленко О. Г.);

         ●проєкт 4 – «Природознавство» 10-11 класи (авт. Ільченко В. Р., Булава Л. М., Гринюк О. С., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Коваленко В. С., Ляшенко А.

Х.). 

         Заклад освіти обирає на свій розсуд будь-який варіант програми. Обираючи зазначений курс заклади освіти мають враховувати, що він реалізовує мінімальні вимоги державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, і рекомендований учням, для яких природничі предмети не є профільними. Проте ця умова не обмежує бажання і можливості учнів складати ЗНО з біології, фізики, хімії чи географії за умови їхньої самостійної підготовки. У такому разі, результати ЗНО з предметів фізика, хімія, біологія, географія, зараховуються учням як державна підсумкова атестація. 

         У додаток до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти таким учням виставляється оцінка з навчального предмета «Природничі науки»; для державної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти, вони можуть обирати один із предметів природничого циклу; у додаток до свідоцтва виставляється оцінка за державну підсумкову атестацію з обраного предмета. 

Відповідно до програми експерименту, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2018 № 863, авторськими колективами навчальних програм розробляється навчально-методичне забезпечення інтегрованого курсу «Природничі науки». На офіційному вебсайті Інституту модернізації змісту освіти створено сторінку «Природничі науки», на якій у рубриці навчально-методичне забезпечення є посилання на відповідні ресурси (режим доступу: https://imzo.gov.ua/osvitni-proekti/intehrovanyj-kurs-pryrodnychinauky/navchalno-metodychne-zabezpechennya/). Також на сайті Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти можна ознайомитись з розробками уроків, дидактичними матеріалами, посібниками, розробленими учителями-експериментаторами Запорізької області (режим доступу: https://ele.zp.ua/sites/nature).

         Розподіл годин у програмах з біології, біології і екології є орієнтовним. Це дає право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту, самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах одного навчального року, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та визначати час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів. 

Нагадуємо, що у змісті програм з біології 6-9 класів, в межах кожної теми, виділено до 40 % програмового матеріалу в опційне навчання.  Учитель може включати ці питання у навчальний процес у повному обсязі, або частково, обираючи з опцій ті питання, які вважає найбільш корисними і доцільними, зважаючи  на рівень підготовленості класу, матеріально-технічне забезпечення школи тощо. Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, лабораторних досліджень, проєктів, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість конструювати вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне і підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів. 

Практична спрямованість програм з біології, біології і екології забезпечується  проведенням лабораторних і практичних робіт, лабораторних досліджень, дослідницького практикуму, проєктів, демонстрацій, екскурсій. 

Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології.  Учні виконують їх на етапі  вивчення нового матеріалу за завданнями, які пропонує учитель, з використанням натуральних об’єктів, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати біологічні об’єкти та власні спостереження, виділяти їхні істотні ознаки, виконувати рисунки біологічних об’єктів; формувати навички користування мікроскопом, розв’язувати пізнавальні завдання тощо. Прийоми виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначаються учителем з урахуванням вимог програми, вікових особливостей та рівня сформованості  навчальних умінь в учнів. Виконання лабораторних досліджень фіксується в класному журналі на сторінці «Зміст уроку». Приклад запису: «Різноманітність клітин організму людини. Тканини. Лабораторне дослідження: Ознайомлення з препаратами тканин людини». 

Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу, формування практичних умінь і навичок.  Виконуючи практичні та лабораторні роботи учні демонструють: навички роботи з натуральними об’єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння розрізняти біологічні об'єкти, розв’язувати пізнавальні завдання за інструктивною карточкою; уміння порівнювати, робити висновки тощо. На виконання практичної роботи виділяється окремий урок, який передбачає такі орієнтовні етапи: визначення мети і завдань уроку, пояснення вчителя (теоретичні аспекти теми практичної роботи), демонстрування учителем операції у цілому і окремих дій, пробне виконання операцій окремими учнями, спостереження іншими, виконання роботи всіма учнями, допомога учителя тим, хто має проблеми, аналіз помилок, проговорювання вголос прийомів виконання операцій і їх послідовності, тренувальні вправи по закріпленню навичок і вмінь. Виконавши практичну роботу, учні в зошитах оформляють звіт про роботу або підсумки. Виконання практичних робіт оцінюється у всіх учнів, при цьому оцінюванню підлягають перш за все  практичні уміння, визначені метою роботи: уміння налаштовувати мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати, тобто знаходити спільні і відмінні ознаки біологічних об’єктів, уміння розрізняти отруйні гриби, визначати які кімнатні рослини можна вирощувати в приміщенні з певними характеристиками середовища. Лабораторні роботи теж оформляються учнями в зошиті та обов’язково оцінюються.

Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення   особистого досвіду дослідницької діяльності у процесі розв'язування пізнавальних завдань.

З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програма передбачає виконання та захист проєктів дослідницького спрямування  з представленням результатів роботи. Проєкти інших типів (творчі, інформаційні тощо) вчитель може впроваджувати додатково за бажанням. Кожен учень упродовж навчального року має взяти участь хоча б в одному навчальному проєкті. Проєктна діяльність на уроках біології є засобом підвищення продуктивності навчальної праці та її актуалізації; розвивальним середовищем, що формує соціальні вміння, навички та сприяє набуттю навчального і життєвого досвіду; розвитком творчих обдарувань особистості та її самореалізації. Використання проєктної технології є «містком» між теорією і практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня, прикладом вдалого поєднання урочної та позаурочної діяльності.  Тематику проєктів у 6-7 класах вибирає вчитель.

Проєкти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми. Форма представлення результатів проєкту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проєкт може бути колективним і виконуватись на уроці. Для захисту проєктів може бути виділено окремий урок або частину відповідного за змістом уроку.

Зміст навчального матеріалу курсів біології включає демонстрації колекцій, муляжів, мікропрепаратів, дослідів, опудал, зображень, моделей. Звертаємо увагу на обов’язкове використання у навчальному процесі демонстрацій. Методика і техніка демонстрування вимагає чіткої організації спостереження, визначення його мети. Об'єкт, що демонструється має бути доступним всім учням. Не варто перевантажувати урок наочністю. Кожен об’єкт має з'являтися тоді, коли він необхідний.

Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологіч­них здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'язаної з використанням біологічних знань.

Для того, щоб розкрити учням ціннісний потенціал біологічних знань, необхідно висвітлювати на уроках питання біоетики і біобезпеки, обговорювати здобутки вітчизняної біологічної науки, вчити учнів оцінювати перспективи її розвитку та практичного застосування наукових відкриттів.

Ефективність сучасного уроку відзначається  науковим обґрунтуванням стратегії й тактики  пізнавальної діяльності учнів на основі закономірностей і принципів навчання; напруженою, посильною, досконало організованою й результативною діяльністю учнів; ретельною діагностикою причин, що впливають на якість уроку, прогнозуванням ходу й результатів уроку, вибором на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів; творчим, нестандартним підходом до розв’язання конкретних завдань; обґрунтованим вибором, доцільним застосуванням необхідного й достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів; диференційованим підходом до окремих груп учнів, дієвою індивідуалізацією педагогічного впливу на основі діагностики реальних навчальних можливостей учнів.

Рекомендації як зробити цікавим та ефективним урок біології за покликаннями:

 http://osvita.ua/school/method/80075/

https://www.youtube.com/watch?v=VTyytikQ5Ec

         Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання в закладах загальної середньої освіти:

         7 – 11 класи Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2019. – 246 с. Звертаємо увагу, що у 2019 році дію грифа на зазначений збірник програм було продовжено без внесення змін у перелік і зміст програм. Тому у навчальному процесі може використовуватись збірник програм 2009, 2014, 2019 років видання.

         Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази навчального закладу. Окремі розділи запропонованих у збірнику програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

         Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».   

Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі  лабораторні (практичні) роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми. З метою об’єктивного семестрового оцінювання, яке здійснюється на підставі тематичного оцінювання, доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки  навчальних досягнень з різних тем: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), тематична контрольна робота. Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення  тематичної контрольної роботи з біології в кінці семестру. З біології проводиться дві тематичні контрольні роботи: у першому і другому семестрах. Проведення семестрової контрольної роботи програмами з біології не передбачено. Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання.   Завдання для  перевірки навчальних досягнень  мають  спиратися не тільки  на базові  знання учнів,  а й на вміння їх застосовувати. У практику біологічної освіти, на противагу тестовим вправам закритого типу мають увійти завдання відкритого типу, які вимагають не лише короткої відповіді, але й пояснення, обґрунтування та висловлення власних суджень і спрямовані скоріше на роздуми й використання знань, ніж на просто виклад фактичного матеріалу. Тобто, обов’язковим елементом тематичної контрольної роботи мають бути завдання з короткою та  розгорнутою  відповіддю. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контролю знань або на окремих проштампованих аркушах паперу. Зберігаються роботи в кабінеті біології протягом навчального року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт є недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з біології  не виставляється.

         Звертаємо увагу педагогічних працівників на лист Міністерства освіти і науки молоді та спорту України від 01.02.12 № 1/9-72 про інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/27214/), у яких зазначено, що відповідно до Положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці в кабінетах природничо-математичного напряму навчальних закладів обов’язково проводять навчання з питань безпеки життєдіяльності за допомогою системи інструктажів з питань безпеки життєдіяльності.

         Порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів визначається Положенням про організацію роботи з охорони праці.

         Інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями проводять завідувачі кабінету (лабораторії), учителі (викладачі).

         На початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності.   Мета проведення первинного інструктажу – формування відповідального ставлення учнів до особистої безпеки та безпеки тих, хто оточує, свідоме розуміння необхідності захисту та збереження свого власного здоров’я, дотримання правил безпечної поведінки в умовах виникнення екстремальних ситуацій, у тому числі аварій, і уміння надати першу допомогу і самодопомогу у разі нещасних випадків. Реєстрація такого інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті (лабораторії).

         Перед початком вивчення навчальної теми, виконання завдань, пов’язаних з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо також проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. Про проведення такого первинного інструктажу в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі змісту уроку, заняття робиться запис: «Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.          Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі порушення ними вимог норм і правил, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт тощо), у разі нещасних випадків за межами навчального закладу (екскурсії, подорожі тощо). Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів. Під час проведення позанавчальних заходів у кабінетах (лабораторіях) природничо-математичного напряму (конкурси, олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, подорожі) або заходів навчального призначення (прибирання приміщення, дослідна робота на навчально-дослідній ділянці, в куточку живої природи тощо) з учнями проводиться цільовий інструктаж. Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється в журналі реєстрації інструктажів.

         Розв’язання актуальних нині соціальних, економічних, екологічних, морально-етичних проблем, як от збереження довкілля, здоров’я людей, життя на Землі, здійснюється на основі біологічних знань. Біологічна освіта наділена значним потенціалом у формуванні світогляду людини нового тисячоліття, зокрема завдяки відкриттям у пізнанні живого.

         Досягнення цієї мети забезпечується під час реалізації нового змісту навчання, організації освітнього процесу на засадах компетентнісного, системно-діяльнісного підходів, реалізації наскрізних змістових ліній.

         Зміст навчальних програм «Біологія» (6-9 класи) та «Біологія і екологія» (10-11 класи) відображає підходи, визначені в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (2011 р.), Концепції Нової української школи (2016 р.), Концепції екологічної освіти України (2001 р.). А саме:

                оптимізовано навчальне, психологічне і фізичне навантаження учнів за рахунок скорочення описового, складного для засвоєння матеріалу, що не має світоглядного значення, перенесення складних теоретичних понять з основної школи в старшу;

                реалізовано діяльнісний і компетентнісний підходи, що дозволяє акцентувати увагу педагогів на формування конкурентноздатної, всебічно розвиненої особистості учня за рахунок включення в зміст біологічної освіти певних способів діяльності та розвитку ключових компетентностей;

                екологізовано зміст всіх розділів біології;

                запроваджено дослідницький підхід та проєктні технології, як основного інструмента формування природничо-наукової компетентності;

                передбачено формування інформаційної компетенції, як предметної (вміння знаходити, структурувати інформацію, перетворювати її з однієї форми в іншу), так і комунікаційної (здатність встановлювати і підтримувати контакти, щоб успішно орієнтуватися на сучасному ринку праці);

                посилено практико- і особістісно-орієнтований напрям змісту біологічної освіти та виховний потенціал за рахунок включення відомостей прикладного характеру.

          В основній та старшій школі (на рівні стандарту) передбачається засвоєння знань про живу природу як цілісну систему, що має відповідні рівні організації (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний) з притаманними їм ознаками життя; застосовування узагальненого підходу для пояснення процесів життєдіяльності, розуміння біологічної картини світу, формування екологічної, генетичної і гігієнічної грамотності, оцінювання ролі знань з біології для сталого розвитку.

Школа сьогодні потребує сучасного креативного учителя, який здатен співпрацювати з активними учнями, в діяльність яких долучаються сучасні форми, методи та технології навчання. Розвитку професійної компетентності педагогічних працівників  сприяє  участь у різнопланових заходах обласного, всеукраїнського, міжнародного рівнів: науково-практичні конференції, семінари, вебінари, STEM-фестивалі, конкурси, дистанційне та очне навчання у STEM-школі тощо.

З метою підвищення фахової ерудованості вчителі мають можливість брати участь у Всеукраїнських конкурсах/змаганнях: конкурс «Вчитель року» в номінації «Біологія», Національній програмі «Педагогічний олімп України», інтернет – конкурсі , «Наука на сцені»; у конкурсі «GlobalTeacherPrizeUkraine». У 2021 році відкрито прийом заявок і номінацій на премію  Global Teacher Prize Ukraine 2021 за посиланням: https://globalteacherprize.org.ua/

Творчість учителя виявляється насамперед у прагненні й умінні постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність, відкидати застарілі, знаходити нові, більш досконалі методи практичної реалізації вимог часу, творчо застосовувати надбання передового досвіду, аналізувати свою роботу. Творче об’єднання «Соняшник» запропонувало  конкурс «Геліантус-учитель» для вчителів природничих  дисциплін — фізики, хімії, біології, географії, основ здоров’я  та початкових класів. Конкурс не має на меті перевіряти професійну придатність, а пропонується  лише для підвищення власної кваліфікації вчителів і надання  їм додаткового інструментарію для внутрішнього контролю. Приємно, що організатори конкурсу і методична комісія піклуються про високий рівень і якість складених питань.  Конкурс проходить щорічно у березні поточного року – онлайн.     Завдання та відповіді можна переглянути за посиланням.

 https://drive.google.com/drive/folders/0B9VDI5GZ_sBiamdqR1lsdUtGSFE .

COVID-19 став певним освітнім діджиталізатором. Карантин   мотивував вчителів покращити або сформувати власні компетенції щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, використання мобільних додатків та освітніх платформ.  ГО “Смарт освіта” й Міністерство освіти і науки підготували підручник «Організація дистанційного навчання в школі» у якому даються методичні рекомендації щодо основних інструментів для організації дистанційного навчання,  налаштування режиму роботи вчителя та зворотній зв’язок з учнями, а також про особливості оцінювання та контролю під час карантину:

https://nus.org.ua/news/posibnyk-dlya-shkil-pro-organizatsiyu-dystantsijnogo-navchannya-otrymav-gryf-mon/

Сучасним онлайн-ресурсом для змішаного та дистанційного навчання учнів середньої та старшої школи з матеріалами, що пройшли експертизу та відповідають державним освітнім стандартам є Всеукраїнська школа онлайн: https://lms.e-school.net.ua/

         Всеукраїнська школа онлайн забезпечує учнів відеопоясненнями, конспектом, тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес. А вчителів – необхідними методичними рекомендаціями та прикладами застосування сучасних освітніх технологій.  Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій для розширення можливостей педагогів і формування в учнів важливих технологічних компетентностей є однією зі складових формули «Нової української школи».  Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» покликана стати незамінним інструментом і при звичайному режимі навчання. Учні зможуть користуватися платформою не тільки під час карантину, а й для ознайомлення з темою, яку пропустили в школі через хворобу або з інших причин.

Для підвищення професійного рівня вчителів, освоєння нових методик викладання біології, ефективної роботи з обдарованими школярами, реалізації інформаційно-комунікаційних технологій на уроках біології та екології і позаурочний час  пропонуємо до використання Інтернет-ресурси  біологічного та екологічного спрямування:

ü https://www.edcamp.org.ua/   (Спільнота відповідального вчительства);

ü https://nus.org.ua/news/posibnyk-dlya-shkil-pro-organizatsiyu-dystantsijnogo-navchannya-otrymav-gryf-mon/ (НУШ.Смарт-освіта);

ü http://emblog.embl.de/ells/llab-february-2019  (Курс для вчителів «Гени змін: Новий підхід до викладання еволюційної біології);

ü http://biology.univ.kiev.ua/   ( Навчально-науковий центр Інституту біології та медицини Київського НУ імені Т.Шевченка);

ü http://floqiston.ru.user          (Каталог освітніх ресурсів);

ü http://www.biology.org.ua   (Український біологічний сайт);

ü http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/redbook.php  (Червона книга України);

ü http://www.ecostudy.yar.ru/     (Екологічний сайт);

ü https://osvitoria.media/           ( Онлайн-медія про освіту та виховання дітей в Україні).

ü http://nobelprize.org. Вчені-лауреати Нобелівської премії/ [Електронний ресурс.]

ü http://my.science.ua. Моя наука/ [Електронний ресурс.]

ü http://www.naturalist.if.ua/. Цікаві біологічні статті/ [Електронний ресурс.]

Варто наголосити на особливу роль предмета «Біологія»/«Біологія і

екологія» у формуванні здоров'язбережувальної компетентності, як необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я, оволодіння знаннями про здоров'я, методи його формування, збереження та зміцнення, усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров'я людини від природних і соціальних факторів, формування готовності учнів використовувати набуті знання, уміння і способи діяльності у реальному житті для розв'язання практичних завдань.

Одним із завдань Стратегії сталого розвитку України до 2030 року   є  здобуття усіма учнями знань і навичок щодо принципів сталого розвитку та збереження довкілля. Саме шкільна освіта покликана формувати генерацію молоді з новими цінностями та відповідальністю за екологічну безпеку країни.  З огляду на це, шкільний освітній процес має бути спрямований на формування в учнів екологічної компетентності та реалізацію наскрізних змістових ліній, серед яких змістова лінія «Екологічна грамотність і здорове життя». Наскрізні змістові лінії є спільними для всіх навчальних предметів, а не лише для природничих, слугують засобом інтеграції навчального змісту і корелюються з ключовими компетентностями, збезпечуючи екологізацію шкільної освіти.

Дослідницька та проєктна діяльність, участь у науково-практичних конференціях, різноманітних екологічних акціях,  у заходах з охорони довкілля,  просвітницька робота серед  школярів сприяють формуванню   екологічного мислення і відповідальної поведінки в довкіллі. Важливо залучати школярів до   участі в олімпіаді з екології, написання дослідницьких робіт Малої академії наук. 

 Додаткові можливості для мотивації дітей до участі у різноманітних заходах дають дитячі об'єднання. Прагнення до об'єднання – природна потреба дитячого віку. Завдяки цьому школярі набувають навичок комунікації, реалізують свої інтереси, навчаються бути соціально активними.

У Пояснювальній записці до програм з біології зазначено: зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати й поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь.

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальних програм та навчальної літератури, яка може використовуватись в освітньому процесі, розміщено на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти. 

         Чинними залишаються інструктивно-методичні листи Міністерства освіти і науки України щодо викладання природознавства, біології, біології і екології в 5-11 класах за 2014/2015, 2015/2016, 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 , 2019/2020, 2020/2021 н.р.