середа, 28 жовтня 2020 р.

23 жовтня 2020 року  в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти, на платформі онлайн-сервісу Google Meet, відбулось зняття школи молодого вчителя хімії і біології на тему «Дослідницька діяльність учнів як засіб формування життєвих компетентностей».

Мета заняття: розвиток та зростання професійної майстерності, підтримка творчої діяльності молодих вчителів хімії та біології, надання молодим педагогам закладів загальної середньої освіти Тернопільської області методичної допомоги з організації дослідницької діяльності школярів як на уроках, так і в позакласній роботі.

Досвід прогресивної педагогіки свідчить, що активна особистість формується у процесі самостійної організації діяльності під керівництвом кваліфікованого учителя.

В умовах сучасних змін, що відбуваються в суспільстві, освіта скеровує зусилля на виховання особистості, здатної до самонавчання та самовиховання.

Для успішної реалізації цієї мети у навчанні хімії та біології необхідно раціонально застосовувати інноваційні методики, способи дій, засоби навчання.

Однією з таких методик є методика навчання через дослідження.

Дослідницький метод у навчанні трактується як метод залучення учнів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких установлюють зв`язки між предметами та явищами дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.

Застосування дослідницького методу в навчанні хімії та біології розкриває шлях до оволодіння навчально-дослідницькою діяльністю.

Дана методика є важливою у навчанні таких предметів як хімія і біологія.

Про дослідницьку діяльність школярів як одну з найефективніших форм процесу пізнання учасникам розповіла Жизномірська Оксана Ярославівна, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат психологічних наук.

         З особливостями організації дослідницької діяльності учнів на уроках і в позакласній роботі, вимогами до їх підготовки і проведення молодих вчителів познайомили Мартинюк Лідія Олександрівна і Турчин Ольга Василівна, методисти відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів  ОКІППО.

      В умовах пандемії також важливе значення має домашній хімічний експеримент, передбачений програмою. Як його провести і про інші цікаві домашні досліди також розповіла Мартинюк Л.О.

      Мартинюк Л.О. і Турчин О.В. зупинились на особливостях організації освітнього процесу з хімії і біології: дотримання вчителями інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання хімії і біології у 2020/2021 навчальному році, складання календарно-тематичних планів, ведення шкільної документації, організації і проведення роботи з обдарованими учнями (олімпіади, турніри, конкурси).

      Про дослідницьку діяльність школярів на уроках біології, проведення уроків на природі: «Уроки мислення на природі - уроки дослідження» молодим педагогам розповіла Козловська Лариса Петрівна, консультант Тернопільського КМЦНОІМ.

 



  

понеділок, 26 жовтня 2020 р.

 

Навички майбутнього: що розвивати в сучасних учнях

Світовий економічний форум оприлюднив у жовтні черговий список навичок, важливих для успіху в майбутньому. Ця міжнародна неурядова організація об'єднує політичних, академічних та економічних суспільних лідерів для вирішення проблем, з якими стикається сучасний світ на різних рівнях. 

Окрім відомих щорічних зустрічей у швейцарському місті Давос, ця організація періодично публікує аналітичні звіти щодо глобальних трендів. Один з них – «Майбутнє робочих місць», де представлено навички, актуальні для успішної кар'єри. Каталог таких навичок було створено як прогноз для 2015, 2020, а тепер – для 2025 року.

Оновлений перелік навичок, важливих для успіху в 2025 році від Світового економічного форуму, змушує замислитись про те, чи готує сучасна школа до такого майбутнього.

Звіт «Майбутнє робочих місць» створено за результатами опитування керівників глобальних компаній. Ці топ-менеджери поділилися думками щодо того, які навички знадобляться їхнім працівникам у майбутньому. Наразі керівники спрогнозували свої потреби на 2025 рік.

Оприлюднений перелік умінь здається глобальним, далеким від школи і майже недосяжним, тож виникає закономірний сумнів щодо того, чи готує(ться) система освіти до таких змін. 

ТОП навичок для успіху в 2025 році

  • Аналітичне мислення та інноваційність. 
  • Активне навчання та навчальні стратегії. 
  • Комплексне вирішення проблем. 
  • Критичне мислення та аналіз. 
  • Креативність, оригінальність та ініціативність. 
  • Лідерство і соціальний вплив. 
  • Використання, моніторинг і контроль технологій. 
  • Проектування технологій та програмування. 
  • Стійкість, стресостійкість та гнучкість. 
  • Аргументованість, вирішення проблем та генерування ідей.

Справді, ми не знайдемо предметів з такими назвами, як «Аналітичне мислення та інноваційність», «Критичне мислення та аналіз», «Лідерство та соціальний вплив» чи «Використання, моніторинг і контроль технологій» у жодній освітній системі. Проте варто зважати не лише на назви, але й на зміст, і загалом – на тенденцію динаміки змін цих навичок.

Так, порівняно з версією аналогічного переліку на 2020 та 2015 роки, можна зауважити, що в списку незмінно залишилося вирішення проблем. Натомість до критичного мислення додано аналіз, до креативності – оригінальність та ініціативність. Таким чином додаються акценти, які допомагають краще зрозуміти очікування працедавців. 

Водночас з’явилися зовсім нові навички, як-от: активне навчання та навчальні стратегії, використання, моніторинг і контроль технологій, а також проектування технологій та програмування.

Часто ми стикаємось із закидом про те, що, мовляв, шкільні предмети «не знадобилися в житті». І це може бути правдою, якщо ми очікуємо, що хтось запитає в нас формулювання теореми синусів чи закону Ома. Проте навчання має дальші горизонти, і саме представлені у звіті навички дають можливість побачити потенційну застосовність здобутих знань. 

Наприклад, стресостійкість і гнучкість передбачають вміння конструктивно працювати з помилками, а також у ситуаціях невизначеності. Навряд чи можна собі уявити окремий урок, на якому будемо навчати(сь) саме цього. Але практично на кожному занятті учні стикаються з помилками, і нам не треба вигадувати нічого нового, крім як ставитися до цих ситуацій саме як до навчального процесу.

Креативність і супутні з нею оригінальність, ініціативність, інноваційність, уміння генерувати ідеї – притаманні не лише мистецькому циклу предметів. Вони можуть проявлятися в технічній творчості, у створенні медійних та інформаційних продуктів і навіть у застосуванні власного методу розв’язання задачі. І що найважливіше – розвивається вона проєктною роботою, а не додаванням ще одного предмета в шкільну програму.

Критичне мислення та аналіз, як не дивно, найкраще розвиваються на математиці. Адже саме при доведенні теорем ми робимо припущення, слідуємо його логіці й доходимо до суперечності, яка вказує на некоректність початкових припущень. Тобто в цьому процесі ми навчаємося не стільки конкретного доведення, скільки вміння критично мислити й аналізувати.

Лідерство та соціальний вплив неможливі без уміння формулювати свою думку, ефективно її висловлювати, розуміти розмаїті міжкультурні особливості комунікації, а також використовувати можливості сучасних цифрових технологій для поширення своєї позиції. У перекладі на шкільні предмети – задіяні знання з мов, літератур, інформатики, суспільствознавства. І якщо зараз ці уроки зосереджені на набутті конкретних знань, чи радше фактологічних даних, то варто спробувати поглянути на них глобальніше й побачити їхню цінність для побудови більших структур, як-от знання, розуміння, компетентності.

Комплексне вирішення проблем, вочевидь, передбачає вміння розкласти складну проблему на частини – а це частина предметного інформатичного вміння так званої декомпозиції, складової обчислювального мислення. Загалом, цікаво спостерігати за зростанням важливості технологічних умінь: використання, моніторинг, контроль, проєктування технологій і програмування. Здавалось би, це досить вузько спеціалізовані навички, насправді ж сьогодні вони є наскрізними та необхідними для роботи в різноманітних сферах, не обмежених суто технічними галузями працевлаштування. Як бачимо, цифровізація професійного, та й повсякденного, життя передбачає вміння не просто скористатися певними пристроями чи програмами, але й глибше розуміння принципів і засад їх роботи, уміння їх пристосовувати до власних потреб, і навіть створювати власні програми.

Але найважливішим оновленням у списку навичок, на мою думку, є саме активне навчання та навчальні стратегії. Адже саме вміння вчитись активно й ефективно є запорукою успіху в майбутньому, яке визначатиметься динамічними змінами, невизначеністю і необхідністю та готовністю до перекваліфікації. 

Варто зауважити, що в нещодавно затвердженому Державному стандарті базової середньої освіти можна знайти відображення цих навичок у вигляді наскрізних умінь і ключових компетентностей. 

Прикладами можуть слугувати компетентність навчання впродовж життя, уміння критично і системно мислити, логічно обґрунтовувати позицію, діяти творчо, ініціативно, оцінювати ризики та розв'язувати проблеми. 

Кожна з освітніх галузей (у формі навчальних предметів чи інтегрованих курсів), має не просто забезпечувати здобуття учнями певного набору знань, але й розвивати  компетентності та наскрізні вміння, визнані необхідними для успішного майбутнього.

 

Читання книжок проти цифрової залежності

Цифрові ґаджети усе активніше підкорюють світ. Разом із розвитком технологій усе більше людей, особливо дітей, занурюються у світ віртуальної комунікації.

Дослідження виявили, що в мозку дитини, яка проводить багато часу з ґаджетами, відбуваються зміни, дуже подібні до ранньої стадії деменції – слабоумства, що розвивається в людей похилого віку. У таких дітей виникає стійка цифрова залежність.

Як відомо, цифрова залежність – це порушення функцій мозку. Мозок більше не працює на повну потужність, дитина чи молода людина може не розвинути повний потенціал своїх інтелектуальних здібностей. Виявлено, що від Інтернет-залежності страждає кожна десята людина, у середньому 3-5% дітей і дорослих. Вражаюча статистика!

Уперше вчені Південної Кореї почали фіксувати масові поведінкові симптоми, причиною яких стала цифрова залежність, у сучасних підлітків. Саме вони годинами витрачають коштовний час, зависаючи онлайн із мобільними ґаджетами. У 2012 році нейропсихолог Манфред Шпіцер уперше застосував термін Digital dementia (цифрове слабоумство). Ліва частина нашого мозку відповідальна за раціональне мислення, факти, числа, тоді коли права частина – за креативне та емоціональне наповнення нашого життя. Якщо права півкуля мозку залишається недорозвиненою впродовж довгого періоду, то це призводить до перших ознак деменції.

Якими є ознаки цифрової деменції в дітей та підлітків? Ідеться про згорблену статуру, затримки ментального розвитку, погану пам’ять, труднощі із запам’ятовуванням напрямків або чисел, небажання спілкуватися з друзями та дорослими, тривогу та депресію, утрату мотивації, погану координацію рухів, гнів без усякої причини.

Але, попри все це, жити без сучасних технологій сьогодні неможливо.

Існує кілька базових порад, що здатні запобігти залежності від ґаджетів: під час ранкового пробудження не хапайтеся одразу за телефон, під час сніданку, обіду чи вечері насолоджуйтесь трапезою, телефон тут ні до чого. Спорт або активність на свіжому повітрі мають стати обов'язковими в розпорядку дня підлітка. А ще обов'язково проводити певний час офлайн та насолоджуватися читанням книжок. Читання розвиває обидві півкулі головного мозку. В Україні цікавих та корисних книжок виходить безліч. Обов'язково знайдеться видання, яке буде до вподоби й вам.

Ми звикли використовувати смартфони навіть для запису всіляких дрібниць. Спробуйте не використовувати ґаджети в тих випадках, де це можливо. Розвивайте пам'ять, це не буде зайвим.

Наостанок порада для дорослих: зверніть увагу на те, що найбільш схильні до цифрової залежності, а як наслідок і цифрової деменції, діти та підлітки. Тому що у дітей мозок активно розвивається та живиться всім, що надходить ззовні. Якщо ви побачите малюка, який згорблений за обідом грається зі смартфоном чи планшетом, не вагаючись покажіть цю статтю його батькам, порадьте їм видання, які читаєте зі своїми дітьми.

Книги – це безмежний світ знань, накопичений століттями. Ґаджети цього замінити не спроможні.

вівторок, 6 жовтня 2020 р.

Оприлюднено Державний стандарт базової середньої освіти

На Урядовому порталі оприлюднено Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений Кабінетом Міністрів України 30 вересня 2020 року.

Документ містить опис компетентнісного потенціалу та вимоги до обов’язкового навчання учнів у 9-ти галузях освіти: 

  • мовно-літературній,
  • математичній,
  • природничій,
  • технологічній,
  • інформатичній,
  • соціальній і здоров’язбережувальній,
  • громадянській та історичній,
  • мистецькій,
  • фізичній культурі.

У мовно-літературній галузі є окремі вимоги до обов'язкових результатів навчання з:

  • української мови, української літератури, зарубіжної літератури у перекладі українською мовою;
  • української мови як державної, української літератури, зарубіжної літератури у перекладі українською мовою;
  • мови та літератури відповідного корінного народу/національної меншини;
  • іншомовної освіти;
  • іншомовної освіти, другої іноземної мови.

Оприлюднений Державний стандарт базової середньої освіти також містить базовий навчальний план закладів загальної середньої освіти, класів (груп), спеціальних закладів та спеціальних класів (груп): 

  • з українською мовою навчання;
  • з навчанням мовою корінного народу або національної меншини;
  • з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Також частиною стандарту є базові навчальні плани для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. 

Згідно з рішенням Уряду, Державний стандарт базової середньої освіти буде застосовуватись з 1 вересня 2022 року для учнів Нової української школи. 

З вересня 2021 року розпочнеться пілотування Стандарту і навчально-методичних матеріалів у 5-х пілотних класах Нової української школи. Також на 2021-2022 роки заплановано провести відповідне підвищення кваліфікації педагогів.

Нагадаємо, 30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року.