Навички
майбутнього: що розвивати в сучасних учнях
Світовий економічний форум оприлюднив у жовтні черговий
список навичок, важливих для успіху в майбутньому. Ця міжнародна неурядова
організація об'єднує політичних, академічних та економічних суспільних лідерів
для вирішення проблем, з якими стикається сучасний світ на різних рівнях.
Окрім відомих щорічних зустрічей у швейцарському
місті Давос, ця організація періодично публікує аналітичні звіти щодо
глобальних трендів. Один з них – «Майбутнє
робочих місць», де представлено навички, актуальні для успішної кар'єри.
Каталог таких навичок було створено як прогноз для 2015, 2020, а тепер – для
2025 року.
Оновлений перелік навичок, важливих для успіху в
2025 році від Світового економічного форуму, змушує замислитись про те, чи
готує сучасна школа до такого майбутнього.
Звіт «Майбутнє робочих місць» створено за
результатами опитування керівників глобальних компаній. Ці топ-менеджери
поділилися думками щодо того, які навички знадобляться їхнім працівникам у
майбутньому. Наразі керівники спрогнозували свої потреби на 2025 рік.
Оприлюднений перелік умінь здається глобальним,
далеким від школи і майже недосяжним, тож виникає закономірний сумнів щодо
того, чи готує(ться) система освіти до таких змін.
ТОП навичок для успіху в 2025 році
- Аналітичне
мислення та інноваційність.
- Активне
навчання та навчальні стратегії.
- Комплексне
вирішення проблем.
- Критичне
мислення та аналіз.
- Креативність,
оригінальність та ініціативність.
- Лідерство і
соціальний вплив.
- Використання,
моніторинг і контроль технологій.
- Проектування
технологій та програмування.
- Стійкість,
стресостійкість та гнучкість.
- Аргументованість,
вирішення проблем та генерування ідей.
Справді, ми не знайдемо предметів з такими
назвами, як «Аналітичне мислення та інноваційність», «Критичне мислення та аналіз»,
«Лідерство та соціальний вплив» чи «Використання, моніторинг і контроль
технологій» у жодній освітній системі. Проте варто зважати не лише на назви,
але й на зміст, і загалом – на тенденцію динаміки змін цих навичок.
Так, порівняно з версією аналогічного переліку на
2020 та 2015 роки, можна зауважити, що в списку незмінно залишилося вирішення
проблем. Натомість до критичного мислення додано аналіз, до креативності –
оригінальність та ініціативність. Таким чином додаються акценти, які
допомагають краще зрозуміти очікування працедавців.
Водночас з’явилися зовсім нові навички, як-от:
активне навчання та навчальні стратегії, використання, моніторинг і контроль
технологій, а також проектування технологій та програмування.
Часто ми стикаємось із закидом про те, що,
мовляв, шкільні предмети «не знадобилися в житті». І це може бути правдою, якщо
ми очікуємо, що хтось запитає в нас формулювання теореми синусів чи закону Ома.
Проте навчання має дальші горизонти, і саме представлені у звіті навички дають
можливість побачити потенційну застосовність здобутих знань.
Наприклад, стресостійкість і гнучкість
передбачають вміння конструктивно працювати з помилками, а також у ситуаціях
невизначеності. Навряд чи можна собі уявити окремий урок, на якому будемо
навчати(сь) саме цього. Але практично на кожному занятті учні стикаються з
помилками, і нам не треба вигадувати нічого нового, крім як ставитися до цих
ситуацій саме як до навчального процесу.
Креативність і супутні з нею оригінальність,
ініціативність, інноваційність, уміння
генерувати ідеї – притаманні не лише мистецькому циклу предметів. Вони
можуть проявлятися в технічній творчості, у створенні медійних та інформаційних
продуктів і навіть у застосуванні власного методу розв’язання задачі. І що
найважливіше – розвивається вона проєктною роботою, а не додаванням ще одного
предмета в шкільну програму.
Критичне мислення та аналіз, як
не дивно, найкраще розвиваються на математиці. Адже саме при доведенні теорем
ми робимо припущення, слідуємо його логіці й доходимо до суперечності, яка
вказує на некоректність початкових припущень. Тобто в цьому процесі ми
навчаємося не стільки конкретного доведення, скільки вміння критично мислити й
аналізувати.
Лідерство та соціальний вплив
неможливі без уміння формулювати свою думку, ефективно її висловлювати,
розуміти розмаїті міжкультурні особливості комунікації, а також використовувати
можливості сучасних цифрових технологій для поширення своєї позиції. У
перекладі на шкільні предмети – задіяні знання з мов, літератур, інформатики,
суспільствознавства. І якщо зараз ці уроки зосереджені на набутті конкретних
знань, чи радше фактологічних даних, то варто спробувати поглянути на них
глобальніше й побачити їхню цінність для побудови більших структур, як-от
знання, розуміння, компетентності.
Комплексне вирішення проблем,
вочевидь, передбачає вміння розкласти складну проблему на частини – а це
частина предметного інформатичного вміння так званої декомпозиції, складової
обчислювального мислення. Загалом, цікаво спостерігати за зростанням важливості
технологічних умінь: використання, моніторинг, контроль, проєктування
технологій і програмування. Здавалось би, це досить вузько спеціалізовані
навички, насправді ж сьогодні вони є наскрізними та необхідними для роботи в
різноманітних сферах, не обмежених суто технічними галузями працевлаштування.
Як бачимо, цифровізація професійного, та й повсякденного, життя передбачає
вміння не просто скористатися певними пристроями чи програмами, але й глибше
розуміння принципів і засад їх роботи, уміння їх пристосовувати до власних
потреб, і навіть створювати власні програми.
Але найважливішим оновленням у списку навичок, на
мою думку, є саме активне навчання та навчальні стратегії.
Адже саме вміння вчитись активно й ефективно є запорукою успіху в майбутньому,
яке визначатиметься динамічними змінами, невизначеністю і необхідністю та
готовністю до перекваліфікації.
Варто зауважити, що в нещодавно затвердженому Державному стандарті
базової середньої освіти можна знайти відображення цих навичок у вигляді
наскрізних умінь і ключових компетентностей.
Прикладами можуть слугувати компетентність
навчання впродовж життя, уміння критично і системно мислити, логічно обґрунтовувати
позицію, діяти творчо, ініціативно, оцінювати ризики та розв'язувати
проблеми.
Кожна з освітніх галузей (у формі навчальних
предметів чи інтегрованих курсів), має не просто забезпечувати здобуття учнями
певного набору знань, але й розвивати компетентності та наскрізні вміння,
визнані необхідними для успішного майбутнього.