МОН обговорить впровадження стандарту базової освіти

Міністерство освіти і науки проведе серію публічних консультацій щодо впровадження нового Державного стандарту для базової середньої освіти.

Про це повідомили в прес-службі освітнього відомства.

Консультації відбудуться з 2 до 18 червня у дистанційному форматі.

У першій консультації, що відбудеться 2 червня у Києві, візьме участь в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Консультації передбачають обговорення та пошук спільних рішень щодо дорожньої карти імплементації державного стандарту, варіативної структури типової освітньої програми та типових навчальних планів, шляхів реалізації освітніх галузей через навчальні предмети та інтегровані курси.

Також буде обговорено готовність закладів освіти до організації освітнього процесу за власними освітніми програмами, готовності вчителів до конструювання і реалізації власних програм, ставлення освітянської спільноти до інтеграції знань та реалізації інтегрованих курсів у освітньому процесі.

До участі у консультаціях запрошуються батьки школярів 5-9 класів, учні 9-х класів, керівники та вчителі шкіл, а також представники громадських організацій.

Початок заходу: 2 червня о 10:00. Онлайн-формат: Zoom-конференція.
Ті, хто не зможуть взяти участь у публічних консультаціях у форматі Zoom-конференції через технічні обмеження кількості учасників, матимуть можливість слідкувати за онлайн-трансляцією заходу на офіційній сторінці МОН у Facebook.
Консультації відбудуться за графіком:

• 2 червня – м. Київ;
• 4 червня – Київська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, Рівненська області;
• 9 червня – Кіровоградська, Черкаська, Вінницька, Полтавська, Хмельницька області;
• 11 червня – Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області;
• 16 червня – Луганська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська області;
• 18 червня – Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Тернопільська області.

зареєструватись

МОН та УІРО формують креативну команду фахівців для експертизи підручників Нової української школи

 Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти та за підтримки Фінського проєкту підтримки Нової української школи “Навчаємось разом” продовжують роботу над створенням якісних підручників у відповідності до європейських стандартів освіти. 

“Ми шукаємо і здійснюємо підготовку експертів для покращення якості шкільних підручників, зокрема тих, що розробляються зараз в межах реформи НУШ. Передусім ми орієнтуємось на спеціалістів, які мають досвід у створенні навчальних програм чи навчальних матеріалів у сфері початкової та базової середньої освіти, психології, дизайну навчальної літератури, антидискримінаційного законодавства тощо”, – зазначив Вадим Карандій, директор УІРО.

Конкурсний відбір спеціалістів з оцінювання якості навчальної літератури для шкіл триває до 23 червня 2020 року. Експертами можуть стати учителі, учителі-методисти, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти та науковці Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, наукових установ.

Вимоги до кандидатів:

• відкритість до змін, що відбуваються у сучасному освітньому просторі;
• експертність за своєю спеціальністю;
• бажання та спроможність об’єктивно, відповідально, фахово та незалежно оцінювати проєкти підручників та навчально-методичних матеріалів до них;
• дотримання вимог академічної доброчесності;
• вільне володіння державною мовою;
• готовність до участі у тренінгах, вебінарах та семінарах за умов карантину – в онлайн-режимі, а в подальшому – у кількаденних виїзних; 
• згода на тестування для набуття необхідних знань у сфері процедур і критеріїв оцінювання підручників й навчальних матеріалів;
• спроможність у подальшому консультувати та пропонувати системні зміни щодо розробки підручників.

Більше інформації про конкурс та форми анкет для подання – за посиланням uied.org.ua. 

Указ Президента України № 195/2020 від 25.05.20 року

Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

№ 195/2020 від 25 травня 2020 року

Про Національну стратегію розбудови
безпечного і здорового освітнього
середовища у новій українській школі

З метою забезпечення додержання конституційних прав та свобод дитини, гарантій з охорони дитинства, реалізації прав дітей на освіту, безпечне для життя і здоров’я освітнє середовище, збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління постановляю:
1. Схвалити Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі (додається).
2. Кабінету Міністрів України щорічно затверджувати план заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, схваленої цим Указом.
3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України                         В. Зеленський

"Антарктичні уроки" для школярів

27 травня стартують “Антарктичні уроки” для школярів – короткі відео про крижаний континент та роботу на станції “Академік Вернадський” 

Хто живе в Антарктиді – пінгвіни чи білі ведмеді? Чому вона вкрита кригою? Скільки років українці досліджують цей континент? Які професії треба опанувати, щоб працювати на станції “Академік Вернадський”? Відповіді на ці та багато інших запитань будуть в “Антарктичних уроках” – спільному проєкті МОН та Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Міністерства.

Йдеться про серію коротких відео – до 10 хвилин кожне. Вони розміщуватимуться щосереди о 14:00 на YouTube-каналі МОН, а також Фейсбук-сторінках МОН та НАНЦ.

Старт – 27 травня о 14:00.

Вчителем “Антарктичних уроків” стане директор НАНЦ, науковець-біолог Євген Дикий.

“Багато учнів писали нам листи на конкурс “Запроси полярника до себе”, 27 шкіл було визнано переможцями. Мої колеги – українські дослідники Антарктиди – мали прийти в ці школи і поспілкуватися з учнями вживу. Частину ми встигли відвідати, але, на жаль, більшу частину через карантин не змогли. Ми обов'язково прийдемо в усі ці школи. Однак поки триває карантин, вирішили записати для учнів цикл маленьких онлайн-уроків про Антарктиду взагалі та українців у Антарктиді зокрема”, – пояснив Євген Дикий.

Він також зазначив, що відео будуть цікаві та корисні не тільки для школярів, а й для батьків, учителів, студентів та загалом усіх, хто хоче дізнатися про Антарктиду. Зокрема, вчителі зможуть використовувати ці записи на уроках географії, біології, історії та класних годинах. Також відео стануть у пригоді для профорієнтації – щоб показати дітям, якою цікавою може бути робота науковця.

Розклад перших “Антарктичний уроків” буде таким:

• 27 травня, 14:00, тема: “Чому Антарктида – крижана й холодна? Чим відрізняється від Арктики?”;
• 3 червня, 14:00, тема: “Які тварини та рослини є в Антарктиді?”;
• 10 червня, 14:00, тема: “Хто відкрив Антарктиду і якою була роль українців у цьому?”.

“Дуже важливо, щоб школярі більше дізнавалися про науку та можливості вивчати світ навколо себе. Наші “Антарктичні уроки” якраз про це. Антарктида є єдиним континентом, де головним видом діяльності є наукова. А ще у відео йтиметься про те, як проводяться дослідження. І ми сподіваємося, що проєкт дасть школярам не тільки нові знання, а й мотивує їх займатися наукою і одного дня теж спробувати вирушити підкорювати Антарктиду”, – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

Нагадуємо, що 6 квітня 2020 року стартував проєкт Всеукраїнська школа онлайн. В його межах спочатку для учнів 5-11 класів, а потім загалом для всіх школярів на телеканалах та в YouTube МОН почали транслювати уроки з ключових предметів шкільної програми, щоб допомогти учням та вчителям під час карантину. 

ТОП-10 досліджень українських полярників на станції «Академік Вернадський» за останній рік

ТОП-10 досліджень українських полярників на станції

 «Академік Вернадський» за останній рік

У неділю, 17 травня, в Україну повернулися дві українські антарктичні експедиції: річна 24-та УАЕ, яка працювала на станції «Академік Вернадський» майже 13 місяців, та сезонний загін, що провів там близько 3 місяців.

У складі «зимівників» було 7 науковців, а в «сезоні» – 15. Вони проводили в Антарктиді біологічні, метеорологічні та геофізичні дослідження. Пропонуємо ТОП- 10 наукових результатів роботи цих експедицій.

 

1. Ширша зона досліджень і нові зразки рослин і тварин

Станція «Академік Вернадський» стає базою, з якою наші науковці вирушають у походи все далі й далі вглиб Антарктичного півострова. Вперше експедиція систематично вивчала центральну та південну частини узбережжя півострова й відібрала біологічні зразки судинних рослин і безхребетних аж за полярним колом, тобто більш ніж за 700 км від нашої станції. Зібраний матеріал дозволить вивчити спорідненість між цими організмами з різних районів Антарктики та встановити шляхи їх поширення в умовах кліматичних змін.

2. Найкраще обладнана українська гідрометеостанція

 

Відтепер найсучасніша українська гідрометеостанція розташована за 15 тис. км від України – на станції «Академік Вернадський». Там встановлено новий приладний комплекс, що включає:

·         автоматичну метеостанцію Vaisala AWS-310 із лазерним датчиком видимості інтенсивності опадів тощо. Запис даних відбувається щохвилини;

·         комплекс Kipp&Zonen із сенсорами прямої, розсіяної, сумарної сонячної радіації, датчиком тривалості сонця;

·         логер (автономний датчик з пристроєм для записування) температури та солоності RBR-duo на гідрологічному посту, що записує дані кожні 15 хв, замість щоденних ручних вимірювань.

Усі ці дані передаються онлайн у світову мережу і є внеском України в формування глобальних прогнозів погоди та зміни клімату. А паралельно інші автоматизовані комплекси дозволяють вивчати, як зміни глобального клімату змінюють мікроклімат і як на ці зміни мікроклімату реагують антарктичні рослини та мікроорганізми.

3. Величезна крижана печера

 

Полярники відшукали величезну печеру всередині льодовика. Загальна довжина ходів – близько 200 метрів, найбільша висота печери – 12 м (майже як чотириповерховий будинок). У печерній водоймі на глибині 8 м знайдені унікальні форми життя, зокрема коловертки-троглобіонти. Разом із вивченням підлідних озер, дослідження цієї печери дозволяє точніше змоделювати процеси танення льодовиків, викликані глобальним потеплінням.

4. Нове підльодовикове озеро.

За допомогою георадару науковці зареєстрували на одному з сусідніх островів – о. Уругвай – нове підльодовикове озеро. Встановлено, що глибина озера 9 метрів під льодовиковим щитом товщиною 11 метрів. Коли ж вдалось знайти місця, де можна відібрати проби води, гідробіологи виявили в крижаному озері кілька видів прісноводних ракоподібних і коловерток, які зараз на стадії визначення. Дуже ймовірно, що скоро будуть описані їхні нові види.

5. Докладна фотокартотека та генетичні дослідження китів

Українські вчені беруть участь у міжнародних дослідженнях стану популяції китів. Для цього використовують цілий арсенал методів – від безконтактних, як-от ідентифікація окремих особин за фотографіями, до «полювання» з арбалетом за зразками біопсії тканин для генетичних досліджень (такий відбір є безболісним і безпечним для китів). На «Вернадському» цього року вперше відібрано велику кількість проб біопсії горбатих китів і малих смугачів у зимовий період (раніше це вдавалося лише влітку). Це важливо для розуміння демографії китів, зокрема, дозволяє навіть зробити самкам тест на вагітність. Також науковці створили докладну фотокартотеку китів. Її порівняння з іншими базами даних дозволить суттєво уточнити шляхи міграції найбільших тварин планети.

6. Рідкісні гірські породи.

Вперше в Західній Антарктиді знайдені рідкісні гірські породи з ефектною орбікулярною (кульовою) будовою – наполеоніти. З першого погляду ці утворення можна помилково прийняти за викопні рештки чи живі істоти. Проте, це магматичні гірські породи. Ця знахідка дозволить краще зрозуміти геологічні процеси в регіоні, де досі відбуваються активні тектонічні рухи.

7. Спостереження за надпотужними блискавками.

Геофізична обсерваторія на станції «Академік Вернадський» є однією з кращих в Антарктиці. Вона постійно проводить моніторинг стану магнітного поля, іоносфери та озоносфери над Антарктичним півостровом і передає ці дані у світові центри. 

В Антарктиді немає промислової активності, тож ніщо не заважає приймати дуже слабкі природні радіосигнали. Це дозволило українським геофізикам заглянути за обрій та започаткувати моніторинг електромагнітного випромінювання від надпотужних блискавок над усією планетою. Дані про світові грози дуже важливі, адже вони є індикаторами глобальних температурних змін: активність гроз зростає з підвищенням температури. З минулого року українські дані передають до світової бази Массачусетського технологічного інституту (США), з фахівцями якого співпрацюють наші вчені. 

Крім того, на станції було вдало випробувано новий приймальний комплекс грозових сигналів української розробки. Він дозволяє суттєво підвищити точність і якість спостереження надпотужних блискавок південної півкулі. Організувати такі вимірювання на постійній основі планується під час 25-ї УАЕ.

8. Старт досліджень фітопланктону, що «розповідає» про потепління та бореться з ним.

Вивчення фітопланктону, який продукує стільки ж кисню, що й усі наземні ліси, – надзвичайно важливий, але трудомісткий процес. Цього сезону ці дослідження було додано в моніторингові морські дослідження. Їх проводять на станції «Вернадський» щоб з'ясувати, як морська екосистема реагує на глобальні зміни довкілля. Фітопланктон працює як велетенський «насос», що викачує з атмосфери двоокис вуглецю, і цим стримує глобальне потепління. Але яка потужність цього «насосу» і до якої межі він здатний пом’якшувати наслідки людської діяльності – саме це визначатимуть вчені з Києва та Одеси, вивчаючи привезені зразки в лабораторіях.

9.  Карта «зеленої» Антарктиди та вплив пінгвінів на рослинність.

За допомогою дронів полярники провели аерофотозйомку району Аргентинських островів, де розташована наша станція. Важливо, що зйомка була зроблена у багатьох різних частинах спектру. На основі фото було створено просторовий план території, карти рослинності, а також проведено моніторинг її стану під впливом кліматичних змін. На базі отриманої інформації науковці підготували документи з регулювання різних типів людської активності в районі Аргентинських островів. Цю інформацію Україна офіційно представить на засіданні Антарктичного договору, і вона має стати підґрунтям для запровадження певних обмежень. 

Водночас науковці з'ясували, що крім людської діяльності, на рослинність Антарктиди впливають також… пінгвіни. В районі Аргентинських островів відбувається унікальний процес – поширення теплолюбного субантарктичного пінгвіна на південь в суворіші умови. Цього року вчені почали вивчати вплив розширення колоній пінгвінів на рослинність, а також на мікробіом антарктичних ґрунтів.

10. Розширення списку найбільш шкідливих хімічних забрудників.