вівторок, 19 травня 2020 р.

Виховання учнів засобами навчального предмета біології


Виховання учнів засобами навчального предмета біології
            Проблеми виховання в аспектах педагогіки й методики навчання біології нині стає дедалі актуальнішою. Оскільки внаслідок глибоких трансформацій в ідеології суспільного життя й системи виховання в сучасному світі суттєво змінюються пріоритети цінностей. Значну увагу звернено на розвиток людини як особистості, формування її наукового світогляду, менталітету, моральності, естетичного смаку, екологічної культури, естетичного ставлення до природи.
            Шкільна освіта спрямована на виховання всебічно розвиненої й гармонійно сформованої особистості,  готової  до життя та праці в сучасних умовах. Метою виховання, основаного на ідеях гуманізму, є допомога в становленні учня як особистості, усвідомленні ним власних потреб та інтересів. При цьому  в змісті освіти закладено принципи поваги до особистості вихованця, врахування його духовного потенціалу, залучення до культури в аспекті соціального досвіду. Суть виховання на сучасному етапі полягає в цілеспрямованому перетворенні соціального досвіду на досвід особистий, який сприяє долученню індивіда до всього багатства людської культури.
            Виховання є глибоко національним за суттю, змістом і характером, що означає виховання дітей на культурно-історичному досвіді свого народу, його звичаях, багатовікових традиціях і духовних ідеалах. Через пошану до свого народу в дітей виховується повага до інших народів.
            У шкільному курсі біології є великі можливості для реалізації завдань зазначених основних напрямів виховання: розумового (світоглядного), морального (зокрема таких його аспектів, як етичне, гуманістичне, патріотичне, громадянське, екологічне та статеве), естетичного (формування естетичної культури), трудового (розвиток активності) та фізичного (особливо санітарно-гігієнічного).
            Виховання, пов’язане з навчанням, дуже важливе й вимагає певної послідовності й систематичності. Воно полягає не в запам’ятовуванні знань виховного характеру, а в перетворенні їх на переконання, які врешті формують світогляд молодої людини.  Ця переконаність проявляється в її ставленні  до навколишнього світу, до людей в її інтересах, учинках, поведінці, мотивах, життєвих цілях.
            Процес виховання вимагає певної системи, планомірної роботи не лише на уроках, а й під час екскурсій, на позаурочних і позашкільних заняттях. Усі елементи системи виховання в процесі навчання біології тісно пов’язані між собою: формування світогляду – з екологічним вихованням, ціннісним ставлення до живої природи й довкілля; трудове виховання – з культурою та естетикою праці; моральне виховання  - з екологічним, з колективною працею; естетичне виховання – з патріотичним і громадянським; гуманістичне – з естетичним та екологічним.
            Зміст основних напрямів виховання в сучасній школі в процесі вивчення біології передбачає цілеспрямовану й систематичну діяльність у формі урочних та позаурочних робіт.
            Розумове виховання – це розвиток пізнавальних здібностей і мислення учнів для прищеплення їм культури розумової праці. Особливе значення для розумового виховання має формування наукового світогляду – цілісної системи понять, поглядів, переконань, почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності та самої себе.
            Науковий світогляд – це цілісна система уявлень, поглядів, переконань і почуттів людини, через яку вона сприймає, осмислює й оцінює навколишню дійсність і саму себе. У світогляд входять також ідеали, життєва і науково-теоретична орієнтація, система цінностей, які зумовлюють напрями діяльності та способи розуміння світу.
            Формування наукового світогляду – складний процес розумового виховання, який відбувається впродовж усього життя людини (найінтенсивніше – в шкільні роки, в період систематичного опанування основ наук і набуття суспільного досвіду). При цьому становлення світогляду визначається, насамперед, змістом навчальних дисциплін у школі.
            Формування наукового світогляду в учнів – найважливіше завдання всієї навчально-виховної роботи школи.
            Роль біології як однієї з провідних наук про природу у формуванні наукового світогляду учнів величезна: власне на це і спрямований зміст шкільного предмета, а також методи, форми й способи його вивчення.
            Найважливішими структурними елементами наукового світогляду є знання, погляди й переконання особистості.
            Основи наукових знань становлять фундамент світогляду: з їх засвоєння починається процес формування світогляду. Щоб висловлювати своє ставлення до чогось, бути в чомусь переконаним, насамперед треба про це знати. Найістотнішою вадою учнівських знань є те, що зазвичай вони чітко не структуровані й не систематизовані. Учні часом не розуміють, що головне, а що – другорядне, де основна теза в тексті підручника, що є причиною, а що наслідком, що належить до фактів, а що – до їх теоретичного пояснення, що є означенням поняття,  а що законом. Вони часто вчать усе підряд, через що дістають безсистемний набір відомостей. Натомість здобуті учнями знання мають бути не сукупністю,  а системою, яка розкриває взаємозв’язки між різними елементами знань. В учнів необхідно сформувати уявлення про базові наукові біологічні поняття й забезпечити якісне засвоєння основних закономірностей розвитку живої природи. Однак ні поняття, ні теоретичні моделі, ні закони ще не забезпечують системи знань: це дає лише теорія. Тому посилення ролі теорії в навчанні біології – нагальна потреба. Теоретичні знання, що розкривають сутність процесів і явищ, розтлумачують факти, мають яскраво виражений світоглядний характер.
            Для розкриття світоглядних проблем необхідно виділяти насамперед ті фундаментальні біологічні поняття й ідеї, які забезпечують формування в учнів узагальненого уявлення про природу з погляду біологічної науки. На кожному етапі розвитку біології вчені прагнуть систематизувати нагромаджені знання, об’єднати їх спільними ідеями та принципами. Особливою зовнішньою формою зведення знань у систему виступає біологічна картина світу – цілісна система фундаментальних ідей, понять і законів біології.
            Таким чином біологічна картина світу – це модель живої природи, що відповідає даному етапові розвитку біології. Це і є світоглядні знання. Біологічна картина світу є складовою частиною природничо-наукової картини, що формується комплексом природничих наук, та загальної картини світу – цілісного його образу, який вбирає в себе живу й неживу природу та людське суспільство.
            Визначальною умовою формування наукового світогляду є перетворення знань у погляди, а поглядів  - на переконання. Щоб знання  перетворились у погляди, їх треба не лише осмислити, а й глибоко відчути. Формування поглядів зазвичай  починається з емоційної оцінки фактів, яка найчастіше є результатом яскравого образного представлення подій, що викликає співпереживання. Погляди є першим ступенем формування світогляду. Вони є оцінювальними судженнями особистості й впливають на її поведінку. Погляди – це лише потенційна готовність до дій.
            Черговим ступенем формування світогляду є переконання, які постають у ролі спонукальним стимулів до діяльності й тісніше пов’язані з поведінкою. Переконаність – це впевненість людини у своїй правоті, підтверджена відповідними аргументами і фактами. Переконаність формується на основі синтезу наукових знань і життєвого досвіду самих учнів і проявляється в оцінках, ставленнях, учинках, поведінці. Переконання є ядром і організуючим началом світогляду. Світогляд, оснований на переконаннях, зумовлює активну життєву позицію людини.
            Моральне виховання – це цілеспрямоване виховання в учнів моральної свідомості, розвиток морального почуття, навчання нормам і правам суспільного життя та вироблення навичок моральної поведінки.
            Екологічне виховання – це формування в людини свідомого сприйняття навколишнього світу, почуття особистої відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов’язана з перетворенням довкілля, впевненості  в необхідності дбайливого ставлення до природи, розумного використання її багатств.
            Естетичне виховання – формування здатності сприймати й перетворювати дійсність за законами краси, тобто естетичної культури та свідомості.  Естетична культура – сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей та естетичного сприйняття явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в навколишній світ, оберігати природну красу. Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності через естетичні сприйняття, почуття, судження, смаки, ідеали й виражається в естетичних поглядах і мистецькій творчості.
            Трудове виховання – формування свідомого ставлення до праці через прищеплення звички та навичок активної трудової діяльності.
            Фізичне виховання – система заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, формування життєво важливих рухових навичок і вмінь.
            Санітарно-гігієнічне виховання – вироблення гігієнічних навичок, підвищення санітарної культури учнів для зміцнення їхнього здоров’я.
            Статеве виховання – процес, що забезпечує нормальний статевий розвиток дітей і молоді та оволодіння ними нормами взаємин із представниками протилежної статі, а також правильне ставлення до питань статі. Статеве виховання нерозривно пов’язане з фізичним, розумовим, моральним та естетичним розвитком особистості.
            Усі розглянуті напрями виховання пов’язані з пізнавальною діяльністю, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Пізнавальна та виховна діяльність у взаємозв’язку становлять систему виховного навчання біології.


Немає коментарів:

Дописати коментар