Відбувся обласний семінар для методистів біології, вчителів біології опорних шкіл.

2  листопада проведено  семінар на тему: «Біологічна освіта в контексті Нової Української школи» для  методистів біології, вчителів біології опорних шкіл, вчителів біології, які викладають біологію у 9 класі за підручником “Біологія 9 клас” (Р.Шаламов, Г.Носов, О.Литовченко, М.Каліберда).

            У роботі семінару взяв участь кандидат біологічних наук, Заслужеий вчитель України, директор з науково-методичної роботи Творчого об’єднання “Соняшник” Шаламов Руслан Васильович, який ознайомив учасників семінару із пріорітетними завданнями біологічної освіти в контексті Нової Української школи, перспективами подальшої імплементації освітнього законодавства. Провідна ідея природничої освіти — інтеграція природознавства з метою створення цілісної картини світу у випускника української школи. Інтегрування — це наближення освітнього процесу до внутрішнього світу дитини. Знанням відведено належну позицію: бути підгрунтям в оволодінні вміннями та навичками у формуванні компетентностей. Знання не є самоціллю освіти. Компетентність — це здатність мобілізувати та застосовувати відповідні ціннісні ставлення, навички, знання і/або розуміння, аби належним чином і ефективно реагувати на потреби, проблеми і використовувати можливості до контексту.  Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

            Шаламов Р.В. висвітлив питання формування критичного мислення як важливої складової навчальної діяльності на уроках біології. Що таке критичне мислення? Це процес аналізу, синтезування й обгрунтування оцінки достовірності /цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини й альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів і аргументів, конкретно застосовувати отримані  результати до проблем і приймати зважені рішення — чому довіряти та що робити далі.  Його не варто плутати з: 1)   простим запам’ятовуванням (пам’ять комп’ютера набагато ширша  ніж наша, але це не значить, що комп’ютер може мислити); 2)  розумінням складних ідей (коли ми працюємо над розумінням чужої ідеї наше власне мислення пасивне — ми лише сприймаємо те, що створив хтось інший);   3) творчим /інтуїтивним мисленням (мозок творця працює несвідомо — у цьому й головна відмінність).   Також зробив аналіз сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання з біології та продемонстрував як використовувати матеріал підручника “Біологія 9 клас” (Р.Шаламов, Г.Носов, О.Литовченко, М.Каліберда) для формування критичного мислення учнів на уроках біології. Методист інституту Турчин О.В. висвітлила питання методичних особливостей допрофільної підготовки та профільного навчання в опорній школі.

Відбувся обласний семінар-практикум методистів біології та хімії.

            25 жовтня проведено семінар-практикум методистів біології та хімії    «Організація дослідницько-пошукової діяльності як засіб розвитку креативності: з досвіду роботи методичних установ Шумського району», метою якого було  ознайомити учасників семінару із напрацюваннями та творчими здобутками освітян Шумського району.

            Питання “Організація дослідницької діяльності учнів” виствітлили методисти ТОКІППО Турчин О.В., Мартинюк Л.О.: дослідницька діяльність виступає як форма організації освітнього процесу, як мотивована самоорганізована діяльність, обумовлена логікою наукового дослідження і особистісним ставленням до проблеми, направлена на отримання нового знання. В той же час метою дослідницької діяльності є не тільки кінцевий результат,  а й сам процес, в ході якого розвиваються дослідницькі здібності учнів. Розуміння дослідницьких умінь як складних багатокомпонентних умінь відповідає сучасному компетентнісному підходу до системи освіти. Дослідницька компетентність є важливою умовою  для саморозвитку особистості в умовах сучасного світу, що постійно змінюється. “Роль методичної служби в організації методичної роботи з педагогічними кадрами навчальних закладів району”  розкрила методист методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА Тернюк Л.Ф.  Методист методичного кабінету відділу освіти, молоді  та спорту Остроголова Н.М. ознайомила учасників семінару із поняттями креативність та творчість, надала рекомендації щодо розвитку особистої креативності.

            В ході семінару учасники ознайомилися з досвідом роботи вчителів біології та хімії Шумського району:

            Формування науково-дослідницьких умінь школярів при вивченні біології як засіб поглиблення інтересу учнів до пізнавальної та творчої діяльності.  Калуш Л.Ю., вчитель біології Шумського ліцею, Заслужений вчитель України;

            Дослідницько-пошуковий напрямок еколого-краєзнавчої діяльності — основа креативного розвитку учня. Михальчук Л.Ф., вчитель біології Вілійського НВК;

            Метод проектів як одна з форм дослідницьких, практичних та творчих завдань в процесі вивчення хімії. Бончик Н.П., вчитель хімії Шумської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1;

Цимбалюк І.М., вчитьель хімії Суразького НВК.

            Дослідницька робота як шлях розвитку творчого потенціалу учня та підвищення зацікавленості до вивчення предмету.  Рижевська О.К., вчитель біології та хімії Матвіївського НВК.

            Значення пошуково-дослідницької діяльності для пізнавального розвитку дітей. Беднарська Н.В., вчитель біології Боложівської ЗОШ І-ІІІ ст.

            Туристсько-краєзнавча робота в школі як засіб формування потреби у пізнанні природи дитиною Дудар Л.Г., вчитель біології Васьковецької ЗОШ І-ІІ ст.