понеділок, 28 грудня 2020 р.

 

Комфортні умови навчання, формування культури здорового харчування та рухова активність: затверджено план заходів з реалізації національної стратегії безпечного і здорового освітнього середовища

 в НУШ на 2021 рік

 

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Національної стратегії

безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі на 2021 рік. Відповідне рішення Уряд ухвалив сьогодні, 23 грудня 2020 року.

«Національна стратегія, схвалена Указом Президента, має на меті побудову безпечного та здорового освітнього середовища. План заходів з реалізації Національної стратегії на 2021 рік передбачає оновлення матеріально-технічної бази для занять фізичною культурою, забезпечення фізичного та психологічного комфорту, зокрема й для дітей з особливими освітніми потребами, навчання правильним харчовим звичкам та оновлення підходів до роботи психологічної служби шкіл. Безпечні та комфортні умови навчання – передумова надання якісних освітніх послуг, а збереження здоров'я учнів та формування у них звичок здорового способу життя – спільне завдання МОН, шкіл і батьків. Для нас також важлива увага до умов роботи вчителів, сприяння їх здоровому харчуванню та руховій активності», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Заходи з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі спрямовані на забезпечення: 

1.      здоров’язбережувальної складової шкільної освіти; 

2.      комплексного розвитку фізичної культури та посилення рухової активності дітей; 

3.      здорового харчування, формування культури харчування та правильних харчових звичок;

4.      удосконалення медичного обслуговування учнів та працівників закладів освіти; 

5.      ефективного психологічного забезпечення освітнього процесу; 

6.      підготовки педагогічних працівників до реалізації здоров’язбережувальної складової освіти, піклування про їхнє здоров’я; 

7.      безпечності, доступності та інклюзивності освітнього середовища; 

8.      міжсекторальної взаємодії органів влади та установ, залучення соціальних інституцій до процесів розбудови безпечного і здорового освітнього середовища.

 

Здоров’язбережувальний компонент має реалізовуватися як під час вивчення різних предметів та інтегрованих курсів, так і під час перерв між заняттями. Учні матимуть змогу рухової активності, а вчителі – приділятимуть увагу вправам для постави та очей, проводитимуть «рухливі перерви». Також для вчителів буде організовано тренінгове навчання щодо оволодіння навичками  надання домедичної допомоги.

Одним із пріоритетів Національної стратегії є інклюзивне навчання. Тому планом заходів передбачено, що протягом 2021 року має бути розширено мережу інклюзивно-ресурсних центрів, проведено апробацію та визначено єдиний механізми супроводу учнів під час інклюзивного навчання.

Реалізувати Національну стратегію передбачається протягом 2020-2024 років. На підставі визначених стратегічних цілей та завдань Кабінет Міністрів України щороку затверджує план заходів на поточний рік щодо реалізації Національної стратегії, забезпечує його виконання на засадах відкритості та прозорості, звітує про його виконання.

понеділок, 21 грудня 2020 р.

 

Деякі питання проведення в 2020/2021 навчальному році 

державної підсумкової атестації осіб, 

які здобувають загальну середню освіту

Наказ Міністерства освіти і науки України  № 1262  від 12.10.2020 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

20 листопада 2020 р. за № 1153/35436

Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 12 Закону України "Про освіту"частини п'ятої статті 17частини першої статті 47 Закону України "Про повну загальну середню освіту"частини першої статті 20 Закону України "Про фахову передвищу освіту", підпункту 761 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 630пунктів 45 розділу Iпунктів 12 розділу II Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року N 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за N 8/32979 (далі - Порядок атестації), наказу Міністерства освіти і науки України від 09 липня 2019 року N 945 "Деякі питання проведення в 2021 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2019 року за N 850/33821,

 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Перелік навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття початкової освіти (у 4 класах закладів загальної середньої освіти);

2) Перелік навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття базової середньої освіти (у 9 класах закладів загальної середньої освіти);

3) Перелік навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти (профільної загальної середньої освіти).

2. Установити, що в 2020/2021 навчальному році державна підсумкова атестація осіб, які:

1) завершують здобуття початкової освіти, базової середньої освіти, проводиться у закладі освіти в письмовій формі;

2) завершують здобуття повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) (далі - повної загальної середньої освіти), проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року N 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за N 118/29986 (крім випадків, зазначених у пунктах 6 - 1113 - 1618 розділу II Порядку атестації);

3) завершують здобуття повної загальної середньої освіти та зазначені у пунктах 6 - 1113 - 1618 розділу II Порядку атестації, проводиться у закладі освіти в письмовій формі;

4) завершують здобуття повної загальної середньої освіти та здобувають освіту мовами національних меншин чи корінних народів, з мови національних меншин чи корінних народів (за заявою одного з батьків або інших законних представників та за рішенням педагогічної ради) проводиться в закладі освіти в письмовій формі;

5) бажають скористатися правом повторного складання державної підсумкової атестації з української мови, та/або математики, та/або історії України, що передбачено пунктом 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року N 1369 "Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за N 8/32979, проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року N 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за N 118/29986.

3. Директорату шкільної освіти (Осмоловський А.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра       Мандзій Л.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Т. в. о. Міністра

С. Шкарлет


 ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України
12 жовтня 2020 року N 1262

 ПЕРЕЛІК

навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб,

які завершують здобуття базової середньої освіти

(у 9 класах закладів загальної середньої освіти)

        1. Українська мова.

2. Математика.

3. Один із навчальних предметів зі списку (за рішенням педагогічної ради закладу освіти, затвердженим наказом керівника закладу освіти):

1) біологія, всесвітня історія, географія, зарубіжна література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька мова відповідно до освітньої програми закладу освіти), інформатика, історія України, основи правознавства, українська література, фізика, хімія - для учнів класів з українською мовою навчання, у яких не вивчається мова національної меншини чи корінного народу;

2) біологія, всесвітня історія, географія, література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька мова відповідно до освітньої програми закладу освіти), інформатика, інтегрований курс "Література", історія України, мова національної меншини, мова корінного народу, основи правознавства, українська література, фізика, хімія - для учнів класів з навчанням або вивченням мови національної меншини.

  

Генеральний директор
директорату шкільної освіти

А. Осмоловський


 ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України
12 жовтня 2020 року N 1262

 ПЕРЕЛІК

навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться 

державна підсумкова атестація осіб,

які завершують здобуття повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти)

        1. Українська мова.

2. Математика.

3. Історія України або іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька мова*) (за вибором здобувача освіти**).

4. Один із навчальних предметів зі списку: історія України, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька мова*), біологія, географія, фізика, хімія (за вибором здобувача освіти***).

5. Мова національної меншини чи корінного народу****.

* Відповідно до освітньої програми закладу освіти.

** Здобувачі освіти, які для проходження державної підсумкової атестації вибрали третім навчальним предметом історію України, можуть вибрати четвертим навчальним предметом іноземну мову і навпаки. Здобувачі освіти, які вибрали третім навчальним предметом одну з іноземних мов, можуть вибрати четвертим навчальним предметом іншу іноземну мову.

*** Здобувачі освіти, які відповідно до освітньої програми закладу освіти вивчали навчальний предмет "Природничі науки", можуть вибрати один з таких навчальних предметів: біологія, географія, фізика, хімія.

**** Для здобувачів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти мовами національних меншин чи корінних народів (на підставі заяви одного з батьків або інших законних представників та за рішенням педагогічної ради).

 

Генеральний директор
директорату шкільної освіти

А. Осмоловський

Т. в. о. генерального директора
директорату вищої освіти та
освіти дорослих

І. Балуба

Т. в. о. генерального директора
директорату професійної освіти

В. Карбишева

 

вівторок, 1 грудня 2020 р.

 

Внутрішня  система  забезпечення  якості  освіти  у  школах

 


Міністерство освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти розробили методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти.

Методичні рекомендації орієнтовані на допомогу школам у внутрішньому забезпеченні якісної освіти. Згідно з документом, система забезпечення якісної освіти у школі повинна мати не лише зовнішні стимули (ЗНО, інституційний аудит, атестація та сертифікація педагогічних працівників тощо), а й внутрішні інструменти.

Процеси навчання та управління школою можуть якісно вдосконалюватися самою школою. Для цього необхідно мати:

·         стратегію забезпечення якості освіти;

·         необхідні ресурси для організації навчання, інклюзивне освітнє середовище;

·         прозору систему оцінювання учнів, педагогічних працівників і директора;

·         механізми забезпечення академічної доброчесності;

·         сучасну інформаційну систему управління школою.

Важливо також розвивати партнерство учнів і вчителів, забезпечувати рівність і протидіяти булінгу (цькуванню), допомагати учням реалізувати індивідуальну освітню траєкторію, створювати для вчителів умови для професійного зростання.

Крім того, школа може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на особливості її діяльності та потреби учасників освітнього процесу. Водночас важливим є розуміння, сприйняття та спільна реалізація таких орієнтирів учителями, учнями та їхніми батьками.

Також у школі доцільно проводити самооцінювання та вимірювати якість освіти. Для цього школа може розробити свої критерії та індикатори або скористатися системою оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Можуть використовуватися різні методи збору інформації для аналізу та оцінювання: анкетування або індивідуальне інтерв’ю з учнями, батьками та вчителями, дослідження у фокус-групах, спостереження за ходом уроку та освітнім середовищем, внутрішні моніторинги тощо.

Результати самооцінювання також варто обговорити з учнями, батьками та вчителями. До обговорення можна залучити експертів у сфері шкільної освіти і орган управління освіти (наприклад, у разі потреби покращити матеріальну базу школи, додатково виділити кошти на навчання вчителів). Оприлюднення результатів самооцінювання засвідчить прозорість та інформаційну відкритість школи.

Завдяки розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти та регулярного самооцінювання школа зможе:

·         підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;

·         отримувати постійний зворотний зв'язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, вчасно реагувати на ризики;

·         постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси;

·         забезпечити прозорість діяльності школи і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

Державна служба якості освіти України може надавати школам більш детальні рекомендації щодо формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

 

понеділок, 30 листопада 2020 р.

 

1 ГРУДНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ




    З ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я Всесвітній день боротьби зі СНІДом   відзначається  щорічно з 1 грудня 1988 року.

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилося. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48,5 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією.

ВІЛ та СНІД- це одна з найсучасніших проблем Світу, тому цій темі присвячуються різноманітні заходи щодо СНІДу та його профілактики. Ця хвороба смертельна, однак вчені вже знайшли спосіб як затримати  хворобу.

1 грудня  одягнімо червону стрічку - символ солідарності із

 ВІЛ-позитивними та хворими на СНІД!

 

пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

 

МОН КАРДИНАЛЬНО ЗМІНИТЬ ПІДХОДИ ДО ВІДБОРУ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ


Міністерство освіти і науки України цілком поділяє занепокоєність громадськості щодо наявності помилок, неточностей та недоречного контенту в шкільних підручниках, які надруковані протягом останніх кількох років.

За підсумками проведеного аналізу виокремлені наступні чинники, які призвели до критичної ситуації:

·         автори й видавництва фізично не встигають якісно підготувати та відредагувати свої підручники;

·         підручники впроваджуються у шкільній практиці без належної їх апробації, що певний час використовувалася з метою вивчення якості підручників;

·         відповідно до чинного Порядку Конкурсу автори подають частину матеріалів підручника у видавничій верстці, а частину – в рукописі, що не дозволяє цілісно оцінити майбутнє видання, тому на етапі оцінювання підручників експертами Конкурсного відбору виявляються не всі методичні, фактологічні та граматичні помилки й недоречності;

·         стислі терміни вибору підручників педагогічними працівниками й закладами загальної середньої освіти (коли запропоновану кількість підручників фізично неможливо розглянути у встановлені терміни). Наприклад, під час конкурсного відбору підручників для 3-го класу вибір здійснювався серед 9–12 підручників однієї назви, причому лише за їх частинами в електронному вигляді, що в цілому ускладнило процес детального аналізу змісту.

Зазначимо, що велика кількість підручників зумовлена тим, що свого часу колегія МОН пішла назустріч проханню видавництв і знизила нижню межу вибору підручників учителями із 20 тисяч до 10 тисяч. З одного боку, це дало можливість врахувати більшість пропозицій учителів, але з іншого – заклало ризики зниження якості експертизи цих підручників.

Зважаючи на вищезазначене, МОН розпочало перегляд чинної системи експертизи шкільних підручників, у межах якого передбачено й удосконалення нормативної бази про Конкурс серед авторів.

Зусилля Міністерства також будуть спрямовані на вдосконалення порядку організації навчання експертів, які відбирають підручники. Вони мають отримувати належну оплату за свою роботу та нести відповідальність за контент.

Також зауважимо, що мають місце факти недобросовісного виконання зобов’язань деякими видавництвами, які економлять на фахових редакторах і, користуючись ситуацією терміновості, допускають до видання неякісно вичитані підручники. Хоча за угодою, укладеною з видавництвами, саме на них та авторів покладається відповідальність за якість підручників.

Тому МОН пропонуватиме підвищити рівень відповідальності видавництв щодо якісної підготовки підручників за кошти державного бюджету. 

Міністерством освіти і науки вже надано доручення профільним науковим установам опрацювати питання зміни процедури й змісту експертної оцінки підручників під час їх конкурсного відбору.

Першочергові завдання, які поставлені перед профільними установами МОН:

·         посилити співпрацю з Національною академією наук, Національною академією педагогічних наук і закладами вищої освіти, які займаються питаннями підручникотворення;

·         для покращення якості експертного оцінювання підручників забезпечити  створення потужної бази експертів;

·         відновити процес апробації підручників перед їх масовим запровадженням;

·         унормувати можливість громадського обговорення підручників на другому етапі конкурсу перед їх масовим виданням.

Нагадаємо, розблоковано процес забезпечення підручниками шкіл, які переходять з навчання російською на навчання українською мовою.