Про
особливості вивчення природознавства,
біології,
біології і
екології, природничих наук
в закладах загальної середньої освіти
у 2021/2022
навчальному році
Модернізація та інноваційний розвиток освіти – єдиний шлях, який дозволить в Україні сформувати конкурентноспроможне суспільство XXI століття, забезпечити гідне життя всім громадянам. В умовах вирішення цих стратегічних завдань найважливішими якостями особистості стають ініціативність, здатність творчо мислити і знаходити нестандартні рішення, уміння вибирати професійний шлях, готовність навчатися протягом усього життя.
Зміни в шкільній освіті здійснюються в контексті
реалізації концепції «Нова українська школа» і Закону України «Про освіту». В
основі цих документів - підвищення якості освіти в цілому і природничої в тому
числі, виховання компетентної особистості здатної до саморозвитку й
самонавчання в умовах глобальних змін і викликів. Окреслені завдання відображено і у меті
базової загальної середньої освіти: «розвиток і соціалізація особистості учнів,
формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних
орієнтирів, екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей,
дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок». Для досягнення мети та
виконання завдань, окреслених в нормативних документах, шкільні природничі предмети покликані
формувати в учнів цілісне уявлення про сучасну природничо-наукову картину
світу, стати провідником гуманістичних ідей, екологічного способу мислення,
здорового способу життя, формувати компетентності, яких потребує сучасне життя.
Сучасна біологічна освіта наділена значним
потенціалом у формуванні світогляду людини нового тисячоліття, збереженні
здоров’я населення планети, розв’язанні актуальних екологічних проблем. В основі вирішення проблем – міцні біологічні знання, які
дає сучасний урок біології,
що базується на засадах
компетентнісного, системно-діяльнісного підходів, реалізації наскрізних
змістових ліній.
«Природознавство»
– предмет, який поєднує в собі елементи знань з біології, географії, фізики,
хімії, астрономії та екології, і є пропедевтикою для їх систематичного вивчення
в основній школі. Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної
середньої освіти мета навчання природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів через
засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних
знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток
ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення цієї мети
забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації
освітнього процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та
особистісно-орієнтованого навчання.
У 2021/2022 навчальному році природознавство,
біологія, біологія і екологія, природничі науки в закладах загальної середньої
освіти вивчатимуться за такими
навчальними програмами:
Природознавство:
5
клас – Навчальна програма з природознавства
для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і
науки України від 07.06.2017 № 804 (оновлена). Програму розміщено на офіційному
веб-сайті Міністерства освіти і науки
України.
Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas
Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Виходячи з наявних умов навчально-методичного і
матеріального забезпечення, вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин,
відведених програмою на вивчення окремого розділу, у тому числі змінювати
порядок вивчення розділів, тем.
Зміст програми позбавлений надмірної деталізації; включає
інформацію, необхідну для прийняття рішень в повсякденному житті, збереження
здоров’я, формування стратегії поведінки сучасної людини; націлює на
використання краєзнавчого матеріалу. В
якості пріоритетів програма розглядає формування в учнів способів роботи з
природничою інформацією, комунікативних умінь, а також набуття ними елементів
природознавчої, здоров'язбережувальної та екологічної компетенцій.
Для засвоєння навчального змісту
предмета «Природознавство» особливе значення мають такі методи і прийоми
навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення дослідів,
вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами тощо. Тому в кожному розділі
програми виділено рубрики «Практичні роботи», «Практичні заняття» та «Навчальні
проекти».
«Практичні роботи» і «Практичні
заняття» проводяться і реалізуються на
уроці. Виконання практичних робіт оцінюється обов’язково у всіх учнів.
Робота учнів під час практичних занять, які спрямовані на формування
компетентностей, може не оцінюватись або
оцінюватись вибірково.
Програмою передбачено виконання упродовж навчального
року чотирьох обов’язкових проєктів,
спрямованих на формування певних умінь і навичок. Наприклад, навчальними завданнями першого проєкту є формування вміння збирати і
фіксувати дані, представляти їх наочно, формулювати висновки (математична,
інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя). Завдання
другого проєкту-формування базових навичок співробітництва (соціальна
компетентність). При виконанні третього проєкту школярі навчаються вести
тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати
гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати
(компетентності у природничих науках і технологіях). У четвертому проєкті
додається формування ініціативності і підприємливості та екологічної
грамотності. Слід зауважити, що кількість проєктів та їхня тематика може бути змінена залежно від навчальних
цілей, які ставить перед учнями вчитель, особливостей класу, досвіду вчителя і
учнів у виконанні проєктів, особливостей природи свого краю тощо.
Орієнтовний опис проєктів,
запропонованих програмою, уміщено на електронному ресурсі «Навчальні
проекти до курсу «Природознавство(5
клас)» за посиланням: http://prirodaprojects.blogspot.com/
Компетентнісно-орієнтований
урок природознавства повинен бути цікавим для учнів, з використанням сучасних технологій, методів та прийомів. Важливо
підбирати на урок ситуативні проблемні завдання, що викликають інтерес, бажання
дослідити проблему, з’ясувати причину
її виникнення та потребу вирішення. У 5 класі варто звертати увагу і на
візуалізацію освітнього процесу. Рекомендуємо використовувати малюнки,
фотографії об’єктів і явищ природи, відео, віртуальні подорожі, електронні
карти, атласи, презентації тощо. Важливе значення для емоційно-естетичного
сприйняття природи мають організація спостережень безпосередньо в природі,
екскурсії, проведення пізнавальних
квестів, екологічних акцій тощо. У навчальних цілях доцільно використовувати
саме місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал.
Освітній процес необхідно спрямовувати також на формування в
учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому
пріоритетами є: діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього
світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для
розв’язування проблемних завдань. Поряд із фронтальними та індивідуальними
формами роботи необхідно залучати школярів до колективної діяльності (парна,
групова робота) із застосуванням інноваційних методик та використанням
інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного планетарію,
відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів
комунікативної та соціальної компетентностей.
У вересні
2021 року розпочнеться навчання у 5-х класах загальної
середньої освіти, які за Наказом Міністерства освіти і науки України № 406 від
02.04.2021 р. є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського
рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення
для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного
стандарту базової середньої освіти» у 2021/2022 навчальному році. Перелік
модельних програм, які схвалені Міністерством освіти і науки України освітньої галузі «Природнича» наведено у наказі
Міністерства освіти і науки України від 10.08.2021 № 898 «Про внесення змін у
додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року №
795».
Міністерство освіти і науки України
розробило методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього
процесу у 5-х класах закладів загальної середньої освіти за Державним
стандартом базової середньої освіти в
умовах реалізації концепції «Нова українська школа» для закладів загальної
середньої освіти, які є
учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою
«Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів
загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової
середньої освіти» (Лист Міністерства освіти і науки №4.5/2303-21 від 06.08.2021).
Біологія:
6-9
класи – Навчальна
програма з біології для 6-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом
Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на
офіційному веб-сайті МОН України.
Режим доступу :https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas
8-9 класи з поглибленим вивченням біології – Навчальна
програма з біології для 8-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології,
затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 №
983.
Режим
доступу: https://goo.gl/GDh9gC
Біологія і екологія:
10-11
класи – Навчальна програма
з біології і екології для 10-11 класів
закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затверджена
наказом Міністерства освіти і науки України від
23.10.2017 № 1407.
Режим доступу:
10-11
класи – Навчальна програма з біології і екології для
10-11 класів закладів загальної середньої освіти: профільний рівень, затверджена
наказом Міністерства освіти і науки України від
23.10.2017 № 1407. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства
освіти і науки України.
Режим доступу:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
«Природничі науки»
Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної
середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН 20.04.2018 № 408 (в
редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493) в
10-11 класах закладів загальної середньої освіти може вивчатись інтегрований
курс «Природничі науки». На вивчення цього курсу навчальним планом Типової
освітньої програми, передбачено 4 години на тиждень. Викладати цей курс можуть
вчителі фізики, біології, хімії, географії. Передбачається, що весь курс викладає один
учитель.
Вивчення базового предмета «Природничі науки» може здійснюватися
за однією з чотирьох навчальних програм, затверджених наказом Міністерства
освіти і науки України від 03.08.2018 № 863:
●проєкт 1 – «Природничі науки» для 10-11 класів
гуманітарного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. Інтегрований курс
(авт. Дьоміна І. О., Задоянний В. А.,
Костик С. І.);
●проєкт 2 – «Природничі науки» 10-11 клас. Інтегрований курс
(авт. Засєкіна Т. М., Буняк М. М., Бухтіяров В. К., Григорович О. В.,
Капіруліна С.
Л., Козленко О. Г.,
Нюкало Т. Г., Семененко І. Б., Сокол Т. К., Шабанов Д. А., Шагієва Р. Р.);
●проєкт 3 – «Природничі науки. Минуле, сучасне та можливе
майбутнє людства і біосфери» для 10-11 класів (авт. Шабанов Д .А., Козленко О.
Г.);
●проєкт 4 – «Природознавство» 10-11 класи (авт. Ільченко В.
Р., Булава Л. М., Гринюк О. С., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Коваленко В. С.,
Ляшенко А.
Х.).
Заклад освіти обирає на свій розсуд будь-який варіант
програми. Обираючи зазначений курс заклади освіти мають враховувати, що він
реалізовує мінімальні вимоги державного стандарту базової і повної загальної
середньої освіти, і рекомендований учням, для яких природничі предмети не є
профільними. Проте ця умова не обмежує бажання і можливості учнів складати ЗНО
з біології, фізики, хімії чи географії за умови їхньої самостійної підготовки.
У такому разі, результати ЗНО з предметів фізика, хімія, біологія, географія,
зараховуються учням як державна підсумкова атестація.
У додаток до свідоцтва про здобуття повної загальної
середньої освіти таким учням виставляється оцінка з навчального предмета
«Природничі науки»; для державної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього
незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти, вони можуть
обирати один із предметів природничого циклу; у додаток до свідоцтва виставляється
оцінка за державну підсумкову атестацію з обраного предмета.
Відповідно до програми
експерименту, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від
03.08.2018 № 863, авторськими колективами навчальних програм розробляється
навчально-методичне забезпечення інтегрованого курсу «Природничі науки». На
офіційному вебсайті Інституту модернізації змісту освіти створено сторінку
«Природничі науки», на якій у рубриці навчально-методичне забезпечення є
посилання на відповідні ресурси (режим доступу: https://imzo.gov.ua/osvitni-proekti/intehrovanyj-kurs-pryrodnychinauky/navchalno-metodychne-zabezpechennya/).
Також на сайті Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної
освіти можна ознайомитись з розробками уроків, дидактичними матеріалами,
посібниками, розробленими учителями-експериментаторами Запорізької області
(режим доступу: https://ele.zp.ua/sites/nature).
Розподіл
годин у програмах з біології, біології і екології є орієнтовним. Це дає право вчителю творчо підходити до реалізації їх
змісту, самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в
межах одного навчального року, але так, щоб не порушувалась логіка його
викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для
вивчення тем або розділів, та визначати час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години
навчальної практики, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст
освіти приклади зі свого регіону. Резервні
години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення
навчального матеріалу, контролю та
оцінювання результатів навчання
учнів.
Нагадуємо,
що у змісті програм з біології 6-9 класів, в межах кожної теми, виділено до 40
% програмового матеріалу в опційне навчання. Учитель може включати ці питання у
навчальний процес у повному обсязі, або частково, обираючи з опцій ті питання,
які вважає найбільш корисними і доцільними, зважаючи на рівень підготовленості
класу, матеріально-технічне забезпечення школи тощо. Зміст навчального матеріалу в темах програми
сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів,
творчо планувати вивчення матеріалу, виділяти час для осмислення учнями
навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, лабораторних
досліджень, проєктів, систематизації й узагальнення знань, самостійної й
творчої пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість
конструювати вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне і підсумкове
оцінювання навчальних досягнень учнів.
Практична
спрямованість програм з біології, біології і екології
забезпечується проведенням лабораторних
і практичних робіт, лабораторних досліджень, дослідницького практикуму, проєктів,
демонстрацій, екскурсій.
Лабораторні дослідження
забезпечують процесуальну складову навчання біології. Учні виконують їх на етапі вивчення нового матеріалу за завданнями, які
пропонує учитель, з використанням натуральних об’єктів, колекцій, моделей,
муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів
уміння спостерігати, описувати біологічні об’єкти та власні спостереження,
виділяти їхні істотні ознаки, виконувати рисунки біологічних об’єктів;
формувати навички користування мікроскопом, розв’язувати пізнавальні завдання
тощо. Прийоми виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів
визначаються учителем з урахуванням вимог програми, вікових особливостей та рівня
сформованості навчальних умінь в учнів.
Виконання лабораторних досліджень фіксується в класному журналі на сторінці
«Зміст уроку». Приклад запису: «Різноманітність клітин організму людини.
Тканини. Лабораторне дослідження: Ознайомлення з препаратами тканин
людини».
Практичні та лабораторні
роботи виконуються
з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу, формування
практичних умінь і навичок. Виконуючи
практичні та лабораторні роботи учні демонструють: навички роботи з
натуральними об’єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння
розрізняти біологічні об'єкти, розв’язувати пізнавальні завдання за
інструктивною карточкою; уміння порівнювати, робити висновки тощо. На виконання
практичної роботи виділяється окремий урок, який передбачає такі орієнтовні
етапи: визначення мети і завдань уроку, пояснення вчителя (теоретичні аспекти
теми практичної роботи), демонстрування учителем операції у цілому і окремих
дій, пробне виконання операцій окремими учнями, спостереження іншими, виконання
роботи всіма учнями, допомога учителя тим, хто має проблеми, аналіз помилок,
проговорювання вголос прийомів виконання операцій і їх послідовності,
тренувальні вправи по закріпленню навичок і вмінь. Виконавши практичну роботу,
учні в зошитах оформляють звіт про роботу або підсумки. Виконання практичних робіт оцінюється у всіх учнів, при цьому
оцінюванню підлягають перш за все
практичні уміння, визначені метою роботи: уміння налаштовувати
мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати, тобто знаходити спільні і
відмінні ознаки біологічних об’єктів, уміння розрізняти отруйні гриби,
визначати які кімнатні рослини можна вирощувати в приміщенні з певними
характеристиками середовища. Лабораторні
роботи теж оформляються учнями в зошиті та обов’язково оцінюються.
Дослідницький практикум передбачає
самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета
– вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності у
процесі розв'язування пізнавальних завдань.
З
метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програма передбачає виконання
та захист проєктів дослідницького
спрямування з представленням
результатів роботи. Проєкти інших типів (творчі, інформаційні тощо) вчитель
може впроваджувати додатково за бажанням. Кожен учень упродовж навчального року
має взяти участь хоча б в одному навчальному проєкті. Проєктна
діяльність на уроках біології є засобом
підвищення продуктивності навчальної праці та її актуалізації; розвивальним
середовищем, що формує соціальні вміння, навички та сприяє набуттю навчального
і життєвого досвіду; розвитком творчих обдарувань особистості та її самореалізації.
Використання проєктної технології є «містком» між теорією і практикою в процесі
навчання, виховання і розвитку особистості учня, прикладом вдалого поєднання
урочної та позаурочної діяльності. Тематику
проєктів у 6-7 класах вибирає вчитель.
Проєкти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення
навчальної теми. Форма представлення результатів проєкту може бути різною: у
вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів
тощо. Проєкт може бути колективним і виконуватись на уроці. Для
захисту проєктів може бути виділено окремий урок або частину відповідного за
змістом уроку.
Зміст
навчального матеріалу курсів біології включає демонстрації колекцій, муляжів, мікропрепаратів, дослідів, опудал,
зображень, моделей. Звертаємо увагу на
обов’язкове використання у навчальному процесі демонстрацій. Методика і
техніка демонстрування вимагає чіткої організації спостереження, визначення
його мети. Об'єкт, що демонструється має бути доступним всім учням. Не варто
перевантажувати урок наочністю. Кожен об’єкт має з'являтися тоді, коли він
необхідний.
Поглиблене
вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на
завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологічних
здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до
біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'язаної з
використанням біологічних знань.
Для того,
щоб розкрити учням ціннісний потенціал біологічних знань, необхідно
висвітлювати на уроках питання біоетики і біобезпеки, обговорювати здобутки
вітчизняної біологічної науки, вчити учнів оцінювати перспективи її розвитку та
практичного застосування наукових відкриттів.
Ефективність сучасного
уроку відзначається науковим
обґрунтуванням стратегії й тактики
пізнавальної діяльності учнів на основі закономірностей і принципів
навчання; напруженою, посильною, досконало організованою й результативною
діяльністю учнів; ретельною діагностикою причин, що впливають на якість уроку,
прогнозуванням ходу й результатів уроку, вибором на цій основі досконалої
технології досягнення запроектованих результатів; творчим, нестандартним
підходом до розв’язання конкретних завдань; обґрунтованим вибором, доцільним
застосуванням необхідного й достатнього для досягнення мети комплексу
дидактичних засобів; диференційованим підходом до окремих груп учнів, дієвою
індивідуалізацією педагогічного впливу на основі діагностики реальних
навчальних можливостей учнів.
Рекомендації як
зробити цікавим та ефективним урок біології за покликаннями:
http://osvita.ua/school/method/80075/
https://www.youtube.com/watch?v=VTyytikQ5Ec
Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані
Міністерством для використання в закладах загальної середньої освіти:
7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за
вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного
навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2019. – 246 с. Звертаємо увагу, що
у 2019 році дію грифа на зазначений збірник програм було продовжено без
внесення змін у перелік і зміст програм. Тому у навчальному процесі може
використовуватись збірник програм 2009, 2014, 2019 років видання.
Зміст програм
курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому
пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до
реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення
курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону,
можливості навчально-матеріальної бази навчального закладу. Окремі розділи
запропонованих у збірнику програм можуть вивчатися як самостійні курси за
вибором. Слід зазначити, що навчальні
програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення
факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати
для викладання курсів за вибором.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання,
затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222
«Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із
базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Тематична
оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних
робіт, у тому числі лабораторні (практичні)
роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як
мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у
змісті певної теми. З метою об’єктивного семестрового оцінювання, яке
здійснюється на підставі тематичного оцінювання, доцільно використовувати різні
форми для проведення перевірки
навчальних досягнень з різних тем: усне опитування, виконання
самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), тематична
контрольна робота. Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується
проведення тематичної контрольної роботи
з біології в кінці семестру. З біології проводиться дві тематичні контрольні роботи: у першому і другому семестрах.
Проведення семестрової контрольної роботи програмами з біології не передбачено.
Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати
очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям
оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають
спиратися не тільки на
базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. У практику
біологічної освіти, на противагу тестовим вправам закритого типу мають увійти
завдання відкритого типу, які вимагають не лише короткої відповіді, але й
пояснення, обґрунтування та висловлення власних суджень і спрямовані скоріше на
роздуми й використання знань, ніж на просто виклад фактичного матеріалу. Тобто,
обов’язковим елементом тематичної контрольної роботи мають бути завдання з
короткою та розгорнутою відповіддю. Контрольні роботи оформляються в
зошиті для контролю знань або на окремих проштампованих аркушах паперу.
Зберігаються роботи в кабінеті біології протягом навчального року.
Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт є
недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється.
Звертаємо увагу педагогічних працівників на лист Міністерства
освіти і науки молоді та спорту України від 01.02.12 № 1/9-72 про
інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах
природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (Режим
доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/27214/),
у яких зазначено, що відповідно до Положення про порядок проведення навчання з
питань охорони праці в кабінетах природничо-математичного напряму навчальних
закладів обов’язково проводять навчання з питань безпеки життєдіяльності за
допомогою системи інструктажів з питань безпеки життєдіяльності.
Порядок проведення, тематика та організація проведення
інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів визначається Положенням про організацію
роботи з охорони праці.
Інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями проводять
завідувачі кабінету (лабораторії), учителі (викладачі).
На початку навчального року перед початком занять у кожному
кабінеті, лабораторії проводиться первинний інструктаж з безпеки
життєдіяльності. Мета проведення
первинного інструктажу – формування відповідального ставлення учнів до
особистої безпеки та безпеки тих, хто оточує, свідоме розуміння необхідності
захисту та збереження свого власного здоров’я, дотримання правил безпечної
поведінки в умовах виникнення екстремальних ситуацій, у тому числі аварій, і
уміння надати першу допомогу і самодопомогу у разі нещасних випадків.
Реєстрація такого інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів з
безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті (лабораторії).
Перед початком вивчення навчальної теми, виконання завдань,
пов’язаних з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на
початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо також проводиться
первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. Про проведення такого
первинного інструктажу в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета
в розділі змісту уроку, заняття робиться запис: «Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про
такий інструктаж. Позаплановий
інструктаж з учнями проводиться у разі порушення ними вимог норм і правил, що
може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов
виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт тощо), у разі нещасних
випадків за межами навчального закладу (екскурсії, подорожі тощо). Реєстрація
позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів. Під
час проведення позанавчальних заходів у кабінетах (лабораторіях)
природничо-математичного напряму (конкурси, олімпіади, турніри з предметів,
екскурсії, подорожі) або заходів навчального призначення (прибирання
приміщення, дослідна робота на навчально-дослідній ділянці, в куточку живої
природи тощо) з учнями проводиться цільовий інструктаж. Реєстрація
проведення цільового інструктажу здійснюється в журналі реєстрації
інструктажів.
Розв’язання
актуальних нині соціальних, економічних, екологічних, морально-етичних проблем,
як от збереження довкілля, здоров’я людей, життя на Землі, здійснюється на
основі біологічних знань. Біологічна освіта наділена значним потенціалом у
формуванні світогляду людини нового тисячоліття, зокрема завдяки відкриттям у
пізнанні живого.
Досягнення цієї
мети забезпечується під час реалізації нового змісту навчання, організації
освітнього процесу на засадах компетентнісного, системно-діяльнісного підходів,
реалізації наскрізних змістових ліній.
Зміст
навчальних програм «Біологія» (6-9 класи) та «Біологія і екологія» (10-11
класи) відображає підходи, визначені в Державному стандарті базової і повної
загальної середньої освіти (2011 р.), Концепції Нової української школи (2016
р.), Концепції екологічної освіти України (2001 р.). А саме:
● оптимізовано навчальне, психологічне і
фізичне навантаження учнів за рахунок скорочення описового, складного для
засвоєння матеріалу, що не має світоглядного значення, перенесення складних
теоретичних понять з основної школи в старшу;
● реалізовано діяльнісний і компетентнісний
підходи, що дозволяє акцентувати увагу педагогів на формування
конкурентноздатної, всебічно розвиненої особистості учня за рахунок включення в
зміст біологічної освіти певних способів діяльності та розвитку ключових
компетентностей;
● екологізовано зміст всіх розділів
біології;
● запроваджено дослідницький підхід та
проєктні технології, як основного інструмента формування природничо-наукової
компетентності;
● передбачено формування інформаційної
компетенції, як предметної (вміння знаходити, структурувати інформацію,
перетворювати її з однієї форми в іншу), так і комунікаційної (здатність
встановлювати і підтримувати контакти, щоб успішно орієнтуватися на сучасному
ринку праці);
● посилено практико- і
особістісно-орієнтований напрям змісту біологічної освіти та виховний потенціал
за рахунок включення відомостей прикладного характеру.
В основній та старшій школі (на рівні
стандарту) передбачається засвоєння знань про живу природу як цілісну систему,
що має відповідні рівні організації (молекулярний, клітинний, організмовий,
популяційний, екосистемний, біосферний) з притаманними їм ознаками життя;
застосовування узагальненого підходу для пояснення процесів життєдіяльності,
розуміння біологічної картини світу, формування екологічної, генетичної і
гігієнічної грамотності, оцінювання ролі знань з біології для сталого розвитку.
Школа сьогодні потребує
сучасного креативного учителя, який здатен співпрацювати з активними учнями, в
діяльність яких долучаються сучасні
форми, методи та технології навчання. Розвитку
професійної компетентності педагогічних працівників сприяє
участь у різнопланових заходах обласного, всеукраїнського, міжнародного
рівнів: науково-практичні конференції, семінари, вебінари, STEM-фестивалі,
конкурси, дистанційне та очне навчання у STEM-школі тощо.
З метою підвищення
фахової ерудованості вчителі мають можливість брати участь у Всеукраїнських
конкурсах/змаганнях: конкурс «Вчитель року» в номінації «Біологія»,
Національній програмі «Педагогічний олімп України», інтернет – конкурсі ,
«Наука на сцені»; у конкурсі «GlobalTeacherPrizeUkraine». У 2021 році відкрито прийом заявок і номінацій
на премію Global Teacher Prize Ukraine
2021 за посиланням: https://globalteacherprize.org.ua/
Творчість учителя виявляється
насамперед у прагненні й умінні постійно вдосконалювати свою педагогічну
майстерність, відкидати застарілі, знаходити нові, більш досконалі методи
практичної реалізації вимог часу, творчо застосовувати надбання передового
досвіду, аналізувати свою роботу. Творче об’єднання «Соняшник» запропонувало
конкурс «Геліантус-учитель» для вчителів природничих дисциплін — фізики, хімії, біології,
географії, основ здоров’я та початкових
класів. Конкурс не має на меті перевіряти професійну придатність, а пропонується лише для підвищення власної кваліфікації
вчителів і надання їм додаткового
інструментарію для внутрішнього контролю. Приємно,
що організатори конкурсу і методична комісія піклуються про високий рівень і
якість складених питань. Конкурс проходить щорічно у березні поточного
року – онлайн. Завдання та відповіді
можна переглянути за посиланням.
https://drive.google.com/drive/folders/0B9VDI5GZ_sBiamdqR1lsdUtGSFE .
COVID-19 став певним освітнім
діджиталізатором. Карантин мотивував вчителів покращити або сформувати
власні компетенції щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій
навчання, використання мобільних додатків та освітніх платформ. ГО “Смарт
освіта” й Міністерство освіти і науки підготували підручник «Організація дистанційного навчання в школі» у якому
даються методичні рекомендації щодо основних інструментів для організації
дистанційного навчання, налаштування
режиму роботи вчителя та зворотній зв’язок з учнями, а також про особливості
оцінювання та контролю під час карантину:
Сучасним
онлайн-ресурсом для змішаного та дистанційного навчання учнів середньої та
старшої школи з матеріалами, що пройшли експертизу та відповідають державним
освітнім стандартам є Всеукраїнська школа
онлайн: https://lms.e-school.net.ua/
Всеукраїнська школа онлайн забезпечує
учнів відеопоясненнями, конспектом, тестами та можливістю відслідковувати свій
навчальний прогрес. А вчителів – необхідними
методичними рекомендаціями та прикладами застосування сучасних освітніх
технологій. Запровадження
інформаційно-комунікаційних технологій для розширення можливостей педагогів і
формування в учнів важливих технологічних компетентностей є однією зі складових
формули «Нової української школи». Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» покликана стати незамінним
інструментом і при звичайному режимі навчання. Учні зможуть користуватися платформою не тільки під час карантину, а й для
ознайомлення з темою, яку пропустили в школі через хворобу або з інших причин.
Для підвищення
професійного рівня вчителів, освоєння нових методик викладання біології,
ефективної роботи з обдарованими школярами, реалізації
інформаційно-комунікаційних технологій на уроках біології та екології і
позаурочний час пропонуємо до
використання Інтернет-ресурси
біологічного та екологічного спрямування:
ü https://www.edcamp.org.ua/ (Спільнота відповідального вчительства);
ü https://nus.org.ua/news/posibnyk-dlya-shkil-pro-organizatsiyu-dystantsijnogo-navchannya-otrymav-gryf-mon/
(НУШ.Смарт-освіта);
ü http://emblog.embl.de/ells/llab-february-2019 (Курс для вчителів «Гени змін:
Новий підхід до викладання еволюційної біології);
ü http://biology.univ.kiev.ua/ ( Навчально-науковий центр Інституту біології та медицини Київського НУ
імені Т.Шевченка);
ü http://floqiston.ru.user (Каталог освітніх ресурсів);
ü http://www.biology.org.ua (Український біологічний сайт);
ü http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/redbook.php (Червона книга України);
ü http://www.ecostudy.yar.ru/ (Екологічний сайт);
ü https://osvitoria.media/ ( Онлайн-медія про освіту та виховання дітей в Україні).
ü http://nobelprize.org.
Вчені-лауреати Нобелівської премії/ [Електронний ресурс.]
ü http://my.science.ua.
Моя наука/ [Електронний ресурс.]
ü http://www.naturalist.if.ua/.
Цікаві біологічні статті/ [Електронний ресурс.]
Варто наголосити на особливу роль предмета
«Біологія»/«Біологія і
екологія» у формуванні здоров'язбережувальної компетентності,
як необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я, оволодіння
знаннями про здоров'я, методи його формування, збереження та зміцнення,
усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров'я людини від
природних і соціальних факторів, формування готовності учнів використовувати
набуті знання, уміння і способи діяльності у реальному житті для розв'язання
практичних завдань.
Одним із завдань
Стратегії сталого розвитку України до 2030 року є
здобуття усіма учнями знань і навичок щодо принципів сталого розвитку та
збереження довкілля. Саме шкільна освіта покликана формувати генерацію молоді з
новими цінностями та відповідальністю за екологічну безпеку країни. З огляду на це, шкільний освітній процес має
бути спрямований на формування в учнів екологічної компетентності та реалізацію
наскрізних змістових ліній, серед яких змістова лінія «Екологічна грамотність і
здорове життя». Наскрізні змістові лінії є спільними для всіх навчальних предметів, а не
лише для природничих, слугують засобом інтеграції навчального змісту і
корелюються з ключовими компетентностями, збезпечуючи екологізацію шкільної
освіти.
Дослідницька та проєктна діяльність, участь у
науково-практичних конференціях, різноманітних екологічних акціях, у заходах з охорони довкілля, просвітницька робота серед школярів сприяють формуванню екологічного мислення і відповідальної поведінки в довкіллі.
Важливо залучати школярів до участі в
олімпіаді з екології, написання дослідницьких робіт Малої академії наук.
Додаткові можливості для мотивації дітей до
участі у різноманітних заходах дають дитячі об'єднання. Прагнення до об'єднання
– природна потреба дитячого віку. Завдяки цьому школярі набувають навичок
комунікації, реалізують свої інтереси, навчаються бути соціально активними.
У
Пояснювальній записці до програм з біології зазначено: зміст навчального
матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо
планувати вивчення матеріалу, доповнювати й поглиблювати зміст, виділяти час
для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і
практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої
пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь.
В освітньому процесі заклади загальної середньої
освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф
Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної
ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальних програм та навчальної
літератури, яка може використовуватись в освітньому процесі, розміщено на
офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту
модернізації змісту освіти.
Чинними
залишаються інструктивно-методичні листи Міністерства освіти і науки України
щодо викладання природознавства, біології, біології і екології в 5-11 класах за
2014/2015, 2015/2016, 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 , 2019/2020, 2020/2021 н.р.
Немає коментарів:
Дописати коментар