Проведення семінару-практикуму

«Гра як засіб пізнання учнями навколишнього світу»

26 травня цього року у Тернопільському ОКІППО на платформі сервісу відеоконференцій Google Meet проведено семінар-практикум «Гра як засіб пізнання учнями навколишнього світу», учасниками якого були  учителі біології  закладів загальної середньої освіти області.

Школа ХХІ століття – це школа самореалізації особистості, у якій учитель повинен навчити учнів розвивати пізнавальний інтерес, здібності, об’єктивно оцінювати себе, бачити світ таким, яким його бачать інші, планувати та організовувати діяльність для досягнення визначених цілей.

Ви­датні педагоги надавали величезного значення включенню гри в навчальну діяльність. Ще К. Д. Ушинський радив вводити елементи цікавості, ігро­ві моменти в серйозний навчальний процес учнів для того, щоб процес пізнання був більш продуктивним.

З вітальним словом до учасників семінару звернувся Кавецький Віктор Євгенович,  в.о. завідувача кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, доцент, кандидат педагогічних наук акцентував увагу на значущості порушеного питання в освітньому процесі та розкрив питання «Гра як засіб пізнання учнями навколишнього світу». Пізнавальний інтерес як важливе особистісне утворення завжди перебуває у центрі уваги педагогів. Нині його розглядають як рушійну силу активізації навчання, розвитку пізнавальної самостійності учнів, важливий напрям підвищення ефективності навчальної діяльності.  Людині властиві три види діяльності – трудова, навчальна та ігрова. Навчальна діяльність, спрямована на самостійне засвоєння знань, - одне з найважливіших джерел формування компетентнісної особистості  школяра. Серед інших видів діяльності – ігрової, трудової – вона є провідною. Відомо, що стандартне застосування методів навчання, навіть в ідеальному поєднанні, дітям набридає. Якщо постійно займатися однотипною за структурою і методикою навчальною діяльністю, до неї втрачається інтерес. На розвиток інтересів впливає зміст навчального матеріалу і вибір методів та методичних прийомів навчання.

Питання «Ігрові завдання як засіб розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення біології» розкрила методист Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної  педагогічної  освіти  Турчин  Ольга  Василівна.   Відомий   педагог

С.Т. Шацький називав гру життє­вою лабораторією дитинства: «Коли людина грає, він підвищує свої емоції. Нашу школу ми повинні зро­бити місцем якраз такого пожвавлення». Л.С. Ви­готський, розглядаючи роль гри у психічному роз­витку дитини, зазначав, що у зв'язку з переходом до школи, гра не тільки не зникає, але, навпаки, вона просочує всю діяльність учня. «У шкільному віці, – говорив він, – гра не вмирає, а проникає у відношення до дійсності. Вона має своє внутрішнє продовження в шкільному навчанні і праці». Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю школярів. Використання на уроках навчальних ігор та дидактичних матеріалів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується те чи інше пізнавальне завдання, підтримують і посилюють інтерес до предмета. Гра розвиває логічне мислення, творчу фантазію, задовольняє пошуковий інтерес, дає позитивні емоції, відчуття перемоги. Питання «Що таке квіз і як адаптувати його до освітнього процесу» висвітлила Козловська Лариса Петрівна, консультант Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу. Квіз — інтелектуальна розважальна гра-змагання. Аби залучити дітей до гри, не потрібно попередньої підготовки та особливих інтелектуальних здібностей. Стануть у пригоді їхні логіка, кмітливість, загальна ерудиція і вміння працювати в команді. Під час гри учні здобувають нові знання, а також узагальнюють, систематизують вже відомі учням знання.        Використання в навчальному процесі пізнавальних ігрових технологій сприяє розкриттю творчого потенціалу, активізації розумової  діяльності дитини. Будь-яка гра це пізнання, винахідництво, особлива форма активної діяльності сприйняття навколишнього світу.

Установка на життєвий успіх – це одна зі складових стратегій життя особистості,  активна життєва позиція, мобільність, висока адаптивна активність, здатність долати життєві кризи.

Школа – це соціальне середовище, у якому діти перебувають протягом тривалого часу. Одним із пріоритетних напрямів є створення і підтримка комфортного освітнього середовища, яке сприяє оптимальному розвитку інтелектуального, особистісного і творчого потенціалу.

Великі діячі педагогічної науки усвідомлювали і стверджували, що гра має «унікальне» значення в житті та розвитку дитини. «Під час гри перед дітьми розкривається весь світ, виявляються творчі здібності особистості. Без гри  нема і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це іскра, яка запалює вогонь допитливості» - писав В.Сухомлинський. Досвідом роботи щодо використання ігрових технологій на уроках біології та позакласній роботі поділилися учителі, які висвітлили питання:  «Формування інформаційно-комунікаційної культури та компетентності учнів методами ігрової діяльності на уроках біології», Яремко Оксана Богданівна, вчитель біології КЗ НВК «Довжанківська ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ» Підгороднянської ОТГ Тернопільського району; «Використання ігрових форм на уроках біології», Фічка Людмила Богданівна, вчитель біології, вчитель-методист Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 22; «Ігрові технології на уроках біології та природознавства», Найда Тетяна Василівна,  вчитель біології  Закладу загальної середньої освіти «Шимковецька гімназія» Збаразької міської ради; «Дидактична гра як один із методів екологічного навчання та виховання здобувачів освіти», Лехман Ольга Михайлівна, вчитель біології Білівської ЗОШ І-ІІІ ст. Чортківської міської ради.

В грі формується багато особливостей особистості дитини. Гра – це своєрідна школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка, активність. Гра – це школа спілкування дитини.

За вмілого використання гра стає незамінним помічником педагога. Бо у грі діти перевіряють свою силу, спритність, у них виникає бажання фантазувати. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє потреби, а ще вона спрямована на майбутнє: у дітей розвиваються вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних функцій.

            Використання гри на уроках  допомагає активізувати діяльність дитини, розви­ває пізнавальну активність, спостережливість, ува­гу, пам'ять, мислення, розвиває творчу уяву, образ­не мислення, знімає стомлення в дітей, оскільки гра робить процес навчання цікавим для дитини.

Цілком природно, що саме в грі слід шукати при­ховані можливості для успішного засвоєння учнями природничих понять, формування необхідних вмінь і навичок. Ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання посильні кожному учневі, максимально розвивати дитячі здібності.