четвер, 26 серпня 2021 р.

 

Методичні рекомендації щодо викладання предмета

 «Основи здоров`я» у 2021/2022 навчальному році

        Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, опанування основ здорового способу життя, життєвих навичок безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності.

Формування основ здорового способу життя через освіту, створення здоров’язбережного освітнього середовища – один із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти. З метою забезпечення додержання конституційних прав та свобод дитини, гарантій з охорони дитинства, реалізації прав дітей на освіту, безпечне для життя і здоров’я освітнє середовище, збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління Указом Президента України № 195/2020 схвалено Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі (режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/1952020-33789).

Завданнями Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища є:

    формування в учасників освітнього процесу гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, зокрема звичок здорового харчування, фізичної активності, безпечної комунікації;

●створення сучасного, розвивального, безпечного, комфортного та інклюзивного освітнього середовища, яке сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, захисту від небезпек, підвищенню рухової активності дітей;

   упровадження принципу недискримінації, зокрема конфіденційності щодо наявності будь-яких дискримінуючих ознак;

 забезпечення відповідності змісту повної загальної середньої освіти та методик навчання сучасним потребам дитини у збереженні та зміцненні здоров’я, захисті від небезпек, підвищенні рухової активності, безпечній комунікації;

 запобігання вживанню учнями, іншими учасниками освітнього процесу тютюну, алкоголю, наркотичних засобів, інших речовин із психоактивною дією, унеможливлення їх розповсюдження та вживання в закладі освіти та на прилеглих до нього територіях;

 створення для учасників освітнього процесу можливості користуватися сучасною матеріально-технічною базою для забезпечення здоров’язбережувального компонента навчання, рухової активності, безпечних та нешкідливих умов (спортивні зали і майданчики, басейни, роздягальні, душові, туалети в будівлях закладів освіти, сучасний спортивний інвентар, нові/оновлені підручники, посібники, демонстраційне обладнання, широкосмуговий доступ до Інтернету тощо);

 забезпечення готовності педагогічних працівників до надання якісних освітніх послуг у процесі забезпечення соціального та здоров’язбережувального компонентів навчання, формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, психологічного супроводу учасників освітнього процесу, запобігання під час навчання проявам насильства та булінгу (цькування), порушенням прав дитини, зокрема шляхом використання Інтернету;

●здійснення моніторингу процесів реалізації соціального і здоров’язбережувального компонентів навчання, забезпечення рухової активності учнів під час освітнього процесу, запобігання насильству та булінгу (цькуванню), забезпечення здорового харчування в закладі освіти.

Реалізацію цих завдань у загальній середній освіті забезпечує інтегрований предмет «Основи здоров’я». У цьому контексті найважливішими завдання сучасного вчителя  є  використання здоров’язбережних освітніх технологій, поєднання рухового і статичного навантаження, створення емоційно сприятливої атмосфери навчання, формування в учнів усвідомлення цінності здоров’я та життя, навичок безпечної поведінки, культивування здоров’я.

Здоров’я – неоціненний дар, за який люди несуть особисту відповідальність. Поняття «здоров’я» трактується в сучасному світі не тільки як відсутність хвороб, воно також включає способи мислення і поведінки, які підвищують рівень загального благополуччя, забезпечують самореалізацію і життєвий успіх. Тобто здоровий спосіб життя охоплює різноманітні сфери життєдіяльності людини і реалізується через поведінку, конкретні дії, вчинки. Безпека кожної людини, перш за все, залежить від неї самої. Зростаючий масштаб втрати сучасною дитиною здоров’я в навчальному закладі є причиною зниження рівня розумової та пізнавальної активності, уяви, зміни в розвитку сучасного школяра (психічні порушення через проблеми соціалізації та інформаційне навантаження).

У 2021/2022 навчальному році вивчення предмета «Основи здоров’я» у 5-9 класах здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки  України від 07.06.2017  № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки  України. (https://goo.gl/GDh9gC).

На вивчення предмета «Основи здоров'я» у 5-9 класах, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» передбачена  1 год. на тиждень.

Мета інтегрованого предмета: формування в учнів свідомого ставлення до життя і здоров`я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної для життя і здоров`я поведінки.

У пояснювальній записці оновленої програми розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета «Основи здоров`я», його внесок у формування ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;  спілкування іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності  у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна (А) та громадянська (Б) компетентності; обізнаність і самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення вивчення. У пояснювальній записці зазначено, на що орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них до формування ключових компетентностей.

Невід’ємними складовими усіх наскрізних ліній є життєві навички, що відпрацьовуються на уроках предмета «Основи здоров’я» і сприяють соціальному, психічному і духовному здоров’ю. Це навички ефективного спілкування, співчуття, попередження і розв’язання конфліктів, протидії тиску, погрозам, дискримінації, спільної діяльності та співробітництва, самоусвідомлення та самооцінки, самоконтролю, аналізу проблем і прийняття рішень, визначенню життєвих цілей та програм, мотивація успіху та тренування волі тощо.

Компетентнісний підхід передбачає використання на уроках основ здоров’я інтерактивних методів, які забезпечують: активну участь кожного учня; творчу співпрацю між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди тощо.

Особливого значення набуває формування компетентностей особистості, її здатності до творчого нестандартного мислення, вміння конструктивно вирішувати життєві ситуації, що визначає конкурентоспроможність особистості у сучасних економічних умовах.

Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу.

 Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх,  дискусіях, творчих проєктах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.

Ефективними на уроках основ здоров’я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проєктної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо.

Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям, навчальним можливостям та реальним потребам учнів. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» – «життєві навички» сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя. 

Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання певних життєвих ситуацій. Програмою передбачена участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені в чинній програмі*), зокрема, моделювання способів конструктивного розв’язання конфліктів, складання рейтингу телепередач тощо.

Задля реалізації програмних складників пропонуємо вчителю ширше використовувати можливості академічної свободи, серед яких:

• самостійний вибір послідовності викладення навчального матеріалу в межах одного навчального  року, але без порушення логіки викладу в межах розділу;

• зміни в орієнтовній кількості годин, передбачених програмою для вивчення тем або розділів, та часу проведення практичних занять, використання для цього резервних годин;

• добір об’єктів для вивчення та включення в зміст освіти прикладів зі свого регіону.

Резервні години також можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів, проведення семінарів, захисту

проєктів, екскурсій тощо. Такі можливості наразі є актуальними, тому що пов’язані з минулим дистанційним навчанням та необхідністю виявлення рівня компетентностей учнів на початок нового навчального року.

Учитель здійснює вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту предмета, а також має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Особливість методики проведення уроків з основ здоров’я полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я й розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.

Складові здоров’язбережувальної компетентності – це психосоціальні і спеціальні життєві навички, сприятливі для здоров’я, безпеки, успішної соціалізації і самореалізації дітей та підлітків.

До психосоціальних компетенцій (життєвих навичок) належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивація успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття зважених рішень, критичне і творче мислення, вміння вчитись, ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам тощо.

До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, організація режиму праці та відпочинку, надання першої допомоги тощо. Вищезазначені життєві навички необхідні кожній людині протягом всього життя. Вони набуваються у процесі діяльнісного (компетентнісного) підходу до навчання.

COVID-19 став певним освітнім діджиталізатором. Карантин   мотивував вчителів покращити або сформувати власні компетенції щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, використання мобільних додатків та освітніх платформ.  ГО “Смарт освіта” й Міністерство освіти і науки підготували підручник «Організація дистанційного навчання в школі» у якому даються методичні рекомендації щодо основних інструментів для організації дистанційного навчання,  налаштування режиму роботи вчителя та зворотній зв’язок з учнями, а також про особливості оцінювання та контролю під час карантину:

https://nus.org.ua/news/posibnyk-dlya-shkil-pro-organizatsiyu-dystantsijnogo-navchannya-otrymav-gryf-mon/

         Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів в життєвих ситуаціях, сформованість умінь і навичок.

         Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не стільки на базові знання учнів, як на вміння застосовувати їх. 

Контрольні роботи у процесі вивчення інтегрованого курсу «Основи здоров'я» не передбачено.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоров’язбережувальними компетентностями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивації до здорового і безпечного способу життя та його дотримання.

В основу оцінювання навчальних досягнень учнів покладено характеристики навчальних досягнень учнів, які адекватно відображають рівень оволодіння ними здоров’язбережувальними компетентностями.

Пам’ятаймо: оцінка – не засіб покарання, а дієвий інструмент розвитку особистості, за умови, що його використовує вчитель, який мислить і поважає дітей. Оцінка має  допомагати розвивати бажання вчитися, впевненість у власних силах, самоповагу,  критичне мислення, навички самоаналізу, уміння працювати в команді, радіти  успіхам  інших. Упровадження далі особистісно-орієнтованого підходу в освіті має на меті співпрацю та співтворчість учня і вчителя, де головною дійовою особою є  учень/учениця. Завдання вчителя – відстежувати динаміку розвитку особистості,  визначати особисті переваги кожного, досягнення в пізнавальній, творчій  діяльності, розкрити та розвинути індивідуальні здібності. Стосовно стилю спілкування вчителя з класом слід зауважити, що нагальною стає потреба в переході від «домінування» до «співпраці». Перший тип взаємодії включає надання вказівок від учителя, пояснень, лекцій, постановки питань, перевірки та оцінювання роботи учнів. Натомість за умов співпраці вчитель приймає пропозиції  та ідеї від учнів, радиться з ними, передає їм функції контролю, стає учасником діалогів, дискусій, уважним слухачем. Він підтримує та спонукає учнів до самостійного пошуку, ставить відкриті запитання і надає позитивний зворотний зв’язок. Під час освітнього процесу бажано уникати ситуацій змагання, доцільно приділяти  більше уваги згуртуванню учнівського колективу, щоб не створювати ситуацію  колективної зневаги до окремих учнів та передумови булінгу.

Організація освітнього процесу з предмета «Основи здоров’я» в умовах очного та дистанційного навчання не повинна призводити до перевантаження учнів та має  відбуватися в безпечних умовах здобуття освіти.

Оцінка з основ здоров’я має бути інструментом підтримки і заохочення на досягнення позитивних змін у знаннях, уміннях, мотиваціях і реальній поведінці (учителю необхідно позитивно оцінювати кожний крок учня (учениці), спрямований на:

● опанування навичками здорового способу життя, його позитивна спрямованість на ведення такого способу життя, практичні дії, які він виконує при відпрацюванні кожної теми;

● підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності,

здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

● набуття навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичній, соціальній, психічній та духовній);

 позитивне ставлення до здоров’я і дотримання правил здорового та безпечного способу життя.

         Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість годин на вивчення окремих тем програми.

         Рекомендуємо за рахунок годин варіативної складової запроваджувати факультативи з формування здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, профілактики неінфекційних захворювань, ВІЛінфекції/СНІДу тощо. 

   В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальних програм та навчальної літератури, яка може використовуватись в освітньому процесі, розміщено на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти. 

Першочергова і основна мета учителя основ здоров’я – зацікавити і вмотивувати учнів, спонукати їх до оволодіння здоров’язбережувальними компетентностями.

Сучасні учні достатньо інформовані про інфекційні захворювання, про вплив шкідливих звичок на здоров’я, про хвороби цивілізації тощо. Але коли постає завдання застосувати свої знання на практиці, у реальному житті – виявляється, що здоров’язбережувальні компетентності не сформовані достатньою мірою.

Учень повинен під час практичної діяльності на уроці вчитися моделювати ту чи іншу ситуацію власної поведінки, щоб у реальному житті

не розгубитися (до прикладу, надати першу долікарську допомогу товаришеві, протистояти тиску тощо).

Реалізація компетентнісного підходу в організації навчальної діяльності учнів для формування здоров’язбережувальної компетентності вимагає від педагога додаткових знань, ставлень і вмінь.

У вересні 2021 року розпочнеться навчання у 5-х  класах загальної середньої освіти, які за Наказом Міністерства освіти і науки України № 406 від 02.04.2021 р. є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» у 2021/2022 навчальному році. Перелік модельних програм, які схвалені Міністерством освіти і науки України  освітньої галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна» наведено у наказі Міністерства  освіти і науки України  від 10.08.2021 № 898 «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795». 

Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-nadannya-grifa-rekomendovano-ministerstvom-osviti-i-nauki-ukrayini-modelnim-navchalnim-programam-dlya-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti).

Міністерство освіти і науки України розробило методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у 5-х класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти  в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» для закладів загальної середньої освіти, які  є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (Лист Міністерства освіти і науки  №4.5/2303-21 від 06.08.2021).

 

Немає коментарів:

Дописати коментар