Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу у 5 – 6  класах Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь у 2023/2024 навчальному році

 

 Освітня реформа «Нова українська школа» у  2023/2024 навчальному році стартує у базовій школі за новим Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

На основі Державного стандарту  розроблена Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України 19.02. 2021 р. № 235), що включає:

·        загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

·        варіанти типових навчальних планів;

·         перелік модельних навчальних програм;

·        рекомендовані форми організації освітнього процесу;

·        опис інструментарію оцінювання.

Відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти на вивчення  освітньої галузі «Соціальна та здоров’язбережувальна»  пропонується наступна кількість годин:

на тиждень: рекомендована  - 1,5 год;                  

                         мінімальна        - 1 год;                            

                         максимальна     - 3 год.                         

Заклад освіти самостійно  (п.26 Державного стандарту) визначає навчальне навантаження в межах  діапазону  від «мінімального» до «максимального». У типових навчальних планах навантаження орієнтоване на рекомендований навчальний час.

На вивчення обов’язкового інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»  у 6 класі передбачено 1 год. на тиждень. Заклади загальної середньої освіти за потреби можуть створювати на основі обраної модельної навчальної програми  «Здоров’я, безпека та добробут»  власні навчальні програми відповідно до принципу академічної доброчесності. У пакеті з одним із навчальних курсів за вибором: «Вчимося жити разом» , «Етика» або «Культура добросусідства». Оскільки освітня галузь Соціальна та здоров’язбережувальна є цілісною як за змістом, так і за результатами навчання, зазначені курси в одному пакеті мають бути взаємоузгодженими та не дублювати один одного.

Метою навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» є формування в учня відповідальності за здоров’я, добробут, безпеку та навколишнє середовище, його  соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, життєвих навичок, впевненості в собі, розвиток підприємливості, фінансової грамотності, активного громадянства, доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку. Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» спрямований на розвиток у учнівства ключових, предметних і наскрізних компетентностей, сприятливих для здоров’я, безпеки, добробуту, успішної соціалізації та самореалізації особистості.

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» має практико-орієнтований характер, враховує нові умови освітньої діяльності: варіативність соціально-територіальних і родинних умов життя, що впливає на пізнавальні потреби і життєві цінності дітей; оновлення освітнього середовища; інклюзивне навчання; подолання різних проявів дискримінації; розвиток критичного мислення; партнерство з батьками, громадою.

Навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у адаптаційному циклі (5-6 класи) має базуватись на результатах, отриманих учнями початкових класів під час вивчення відповідної складової інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (1-4 класи). Законодавчо 5–6 класи визначено як адаптаційний цикл, що висуває певні вимоги до організації освітнього процесу. Віковому періоду 10–11 років властивий перехід від молодшого шкільного віку до підліткового. У цей період розширюється саме поняття «навчання» – діти свідомо вчаться вчитися. Саме тому один із видів діяльності вчителя – спрямування учнів на оволодіння способами здобування знань, усвідомлення сенсу навчання як процесу саморозвитку. Адаптаційний цикл 5–6 класів є вирішальним у тому, навчатиметься дитина чи відмовиться від зусиль у цьому напрямі й самореалізовуватиметься в інший спосіб.

Методика проведення уроків інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 5-6 класах має базуватися на засадах сучасної педагогіки партнерства, співпраці, співтворчості всіх учасників освітнього процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій; включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки та самопізнання.

Зміст інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 6 класі має відображати ціннісні орієнтири Нової української школи: унікальність й талановитість кожної дитини, відсутність дискримінації, формування цілісного світогляду, становлення вільної особистості, гармонійний фізичний та психоемоційний розвиток, добробут та безпека, утвердження людської гідності та доброчесності, визнання своєї ідентичності й активне громадянство.

У видах навчальної діяльності закладено алгоритм навчання, що інтегрує дослідницький, особистісно зорієнтований, компетентнісний підходи. Для здобувачів освіти це процес цілеспрямованого закономірного розвитку умінь цілепокладання, цілевиконання, в межах якого забезпечується свобода вибору мети, способів і засобів її реалізації, рефлексія.

Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання у 5 класі надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Увага вчителя має бути зосереджена на проведення занять з використанням активних фopм i мeтoдів навчання: роботи в парі та групах, евристичних бeciд, ділових та рольових ігор, пpeзeнтaцiй, навчальних диcкуciй, мозкових штурмів, кpуглих cтолів, кoнкуpcів пpоєктів та дослідницьких робіт, навчальних тренінгів, кeйc-мeтoдів, практичних гpупoвих й індивідуальних впpaв, створення скрайбів та інфографіків, мoдeлювaння певного виду діяльності aбo cитуaцiй, STEM-проєктів, написання бiзнec-плaнiв або пpoгpaм, екскурсій, інтерв’ю, розробці концептуальних карт, аналізу життєвих ситуацій.

Навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» спрямоване на формування в здобувачів освіти критичного мислення — умінь працювати з різними джерелами інформації та формулювати обґрунтовані запитання до них, що визначено Державним стандартом базової середньої освіти. До стратегій розвитку критичного мислення дітей підліткового віку належить: встановлення зв’язку із життєвим або особистим досвідом учнів; розуміння, що інформація може бути корисною і шкідливою; висловлювання оцінювальних суджень з опорою на текст і власний досвід; продукування своїх рішень щодо розв’язання проблемної ситуації.

Для організації освітнього процесу в умовах воєнного стану рекомендується проведення на уроках психологічних хвилинок, які можна здійснювати відповідно до рекомендацій, розміщених на сайті Інституту модернізації змісту освіти (https://is.gd/ocxHD8), використання просвітницьких матеріалів з офіційних сайтів НУШ, UNICEF Ukraine, МВС України (наприклад, «Як поводитися в разі виявлення підозрілих предметів?» (https://cutt.ly/NEVRVAp), The Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE) «З чого починається безпека» (https://cutt.ly/BT7AK2e.

Практичні поради щодо збереження та зміцнення здоров’я пропонуються на офіційних сайтах МОЗ України та Центру Громадського здоров’я. Всеукраїнські уроки з безпеки дорожнього руху для дітей розміщені на офіційному сайті «Безпечна країна» (mvs.gov.ua).

Оцінювання навчальних досягнень учнів у 6 класах за інтегрованим курсом «Здоров’я, безпека та добробут» та заповнення журналу здійснюється відповідно до рекомендацій Міністерсства освіти і науки України, зокрема до Наказу Міністерства освіти і науки України №289 від 01.04.2022 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» (https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/  ).       

   Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти включає формувальне поточне та підсумкове тематичне. На кожному уроці має відбуватися поточне формувальне оцінювання шляхом педагогічного спостереження учителя за різними навчальними видами діяльності учнів, самооцінювання, аналізу учнівських робіт тощо. Поточне та підсумкове оцінювання може здійснюватись шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування, планування та виконання експериментальних досліджень, реалізації дослідницьких проєктів, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, схемами, тестування в електронному форматі тощо. Після завершення вивчення тематичних розділів має проводитися не менше чотирьох разів на рік підсумкове тематичне оцінювання. В кінці навчального року рекомендується проводити підсумкове завершальне оцінювання.

Кількість годин на вивчення кожного тематичного розділу інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 6 класі, зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння можуть змінюватися відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес (в умовах воєнного часу, наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).

Вивчення інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 6 класі здійснюватиметься за обраною закладом освіти модельною навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки  України від 12.07.2021 № 795. Програми розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України та Державної наукової установи Інститут модернізації змісту освіти.

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» для 5-6 класів Соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі представлений такими програмами:

1.      Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» (авт. Василенко С., Коваль Я., Колотій Л.)

2.      Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» (автори  Воронцова Т., Пономаренко В.,

Лаврентьєва І., Хомич О.)

3.      Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи(інтегрований курс)»для закладів загальної середньої освіти (автори

Хитра З.М., Романенко О.А.)

4.      Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи(інтегрований курс)»для закладів загальної середньої освіти (автори: Шиян О., Волощенко О., Гриньова М., Дяків В., Козак О., Овчарук О., Седоченко А., Сорока І., Страшко С.)

5.      Модельна навчальна програма інтегрованого курсу «Здоров'я, безпека та добробут» для 5–6 класів (авторів Гущина Н. І., Василашко І. П.)

Модельна навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст інтегрованого курсу (навчального предмета) та види навчальної діяльності учнів.  Всі модельні навчальні програми Соціальної та здоров’язбережувальної  освітньої галузі розроблені на основі Державного стандарту базової середньої освіти та:

•        ґрунтуються на визначених стандартом ціннісних орієнтирах;

•        охоплюють формування наскрізних в усіх ключових компетентностях умінь;

•        передбачають реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання у Соціальній та здоров’язбережувальній     освітній галузі;

•        ураховують наступність між циклами навчання на рівнях початкової

          та базової середньої освіти;

•        орієнтуються на компетентнісний потенціал, що визначає здатність Соціальної та здоров’язбережувальної    освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання.

До кожної з модельних навчальних програм авторськими колективами та авторами створено підручники, зміст яких відповідає потребам сучасного учнівства. Електронні версії підручників є у вільному доступі на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» за покликаннями: https://lib.imzo.gov.ua/vibr-pdruchnikv-5-klas-2021---2022-roki/    або

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь (imzo.gov.ua).

Для ефективного орієнтування у новоствореному навчальному контенті Інститутом модернізації змісту  освіти (https://imzo.gov.ua/2022/04/06/v-instytuti-modernizatsii-zmistu-osvity-pidhotovleno-resurs-navchal-no-metodychna-skarbnytsia-nush-5-6-klasy/)  підготовлено  ресурс «Навчально -методична скарбниця. НУШ 5-6 класи:), де  навчальні та навчально-методичні матеріали розподілено за освітніми галузями Державного стандарту базової середньої освіти та відповідно до модельних навчальних програм: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK8i0MpJAv/edit#gid=1559956736.    

 

 

Методичні рекомендації щодо викладання предмета

 «Основи здоров`я» у 2023/2024 навчальному році

 

Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, опанування основ здорового способу життя, життєвих навичок безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності.

У 2023/2024 навчальному році вивчення предмета «Основи здоров’я» у 7-9 класах здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки  України від  03 серпня 2022 року № 698.

Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки  України. (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-6-9-klas).

На вивчення предмета «Основи здоров'я» у 7-9 класах, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» передбачена  1 год. на тиждень.

Головне завдання навчання основ здоров’я – вплинути педагогічними

методами на свідомість і поведінку учнів шляхом розвитку у них життєвих і

спеціальних навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки і гармонійного

розвитку.

Результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальних

компетентностей учнів, зокрема збільшення обсягу знань щодо збереження

життя та зміцнення здоров’я, поглиблення навичок та умінь (зокрема,

прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення,

спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному

психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, розвиток співчуття і

відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за своє життя і здоров’я.

Під час планування вивчення основ здоров’я вчителю необхідно

керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, активності та емоційності. Необхідним є використання системи завдань, спрямованих на уможливлення оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями (розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок) та загальнонавчальними уміннями (управління процесом розуміння учнями  прочитаного тексту, оволодіння ними умінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, брати участь у проєктній діяльності, рольовій грі, розв’язанні конкретних ситуацій). Особливість методики проведення уроків предмета «Основи здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я і розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Ефективними на уроках основ здоров’я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проєктної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо. Специфічними засобами змісту предмета «Основи здоров’я» діяльність учня/учениці спрямовується на розвиток активності у засвоєнні засад здорового способу життя, на розвиток продуктивного і творчого мислення. З цією метою доцільно використовувати у навчальному процесі завдання, що різняться за характером пізнавальної діяльності учнів та враховують навчальні і розвивальні цілі.

Мета інтегрованого предмета: формування в учнів свідомого ставлення до життя і здоров`я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної для життя і здоров`я поведінки.

У пояснювальній записці оновленої програми розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета «Основи здоров`я», його внесок у формування ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;  спілкування іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності  у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна (А) та громадянська (Б) компетентності; обізнаність і самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення вивчення. У пояснювальній записці зазначено, на що орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них до формування ключових компетентностей.

Невід’ємними складовими усіх наскрізних ліній є життєві навички, що відпрацьовуються на уроках предмета «Основи здоров’я» і сприяють соціальному, психічному і духовному здоров’ю. Це навички ефективного спілкування, співчуття, попередження і розв’язання конфліктів, протидії тиску, погрозам, дискримінації, спільної діяльності та співробітництва, самоусвідомлення та самооцінки, самоконтролю, аналізу проблем і прийняття рішень, визначенню життєвих цілей та програм, мотивація успіху та тренування волі тощо.

Компетентнісний підхід передбачає використання на уроках основ здоров’я інтерактивних методів, які забезпечують: активну участь кожного учня; творчу співпрацю між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди тощо.

Особливого значення набуває формування компетентностей особистості, її здатності до творчого нестандартного мислення, вміння конструктивно вирішувати життєві ситуації, що визначає конкурентоспроможність особистості у сучасних економічних умовах.

Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу.

 Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх,  дискусіях, творчих проєктах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.

Ефективними на уроках основ здоров’я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проєктної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо.

Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям, навчальним можливостям та реальним потребам учнів. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» – «життєві навички» сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя. 

Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання певних життєвих ситуацій. Програмою передбачена участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені в чинній програмі*), зокрема, моделювання способів конструктивного розв’язання конфліктів, складання рейтингу телепередач тощо.

Задля реалізації програмних складників пропонуємо вчителю ширше використовувати можливості академічної свободи, серед яких:

• самостійний вибір послідовності викладення навчального матеріалу в межах одного навчального  року, але без порушення логіки викладу в межах розділу;

• зміни в орієнтовній кількості годин, передбачених програмою для вивчення тем або розділів, та часу проведення практичних занять, використання для цього резервних годин;

• добір об’єктів для вивчення та включення в зміст освіти прикладів зі свого регіону.

Учитель здійснює вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту предмета, а також має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Складові здоров’язбережувальної компетентності – це психосоціальні і спеціальні життєві навички, сприятливі для здоров’я, безпеки, успішної соціалізації і самореалізації дітей та підлітків.

До психосоціальних компетенцій (життєвих навичок) належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивація успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття зважених рішень, критичне і творче мислення, вміння вчитись, ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам тощо.

До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, організація режиму праці та відпочинку, надання першої допомоги тощо. Вищезазначені життєві навички необхідні кожній людині протягом всього життя. Вони набуваються у процесі діяльнісного (компетентнісного) підходу до навчання.

                   Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів в життєвих ситуаціях, сформованість умінь і навичок.

         Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не стільки на базові знання учнів, як на вміння застосовувати їх. 

При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоров’язбережувальними компетентностями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивації до здорового і безпечного способу життя та його дотримання.

В основу оцінювання навчальних досягнень учнів покладено характеристики навчальних досягнень учнів, які адекватно відображають рівень оволодіння ними здоров’язбережувальними компетентностями.

Організація освітнього процесу з предмета «Основи здоров’я» в умовах очного та дистанційного навчання не повинна призводити до перевантаження учнів та має  відбуватися в безпечних умовах здобуття освіти.

Оцінка з основ здоров’я має бути інструментом підтримки і заохочення на досягнення позитивних змін у знаннях, уміннях, мотиваціях і реальній поведінці (учителю необхідно позитивно оцінювати кожний крок учня (учениці), спрямований на:

● опанування навичками здорового способу життя, його позитивна спрямованість на ведення такого способу життя, практичні дії, які він виконує при відпрацюванні кожної теми;

● підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності,

здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

● набуття навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичній, соціальній, психічній та духовній);

●  позитивне ставлення до здоров’я і дотримання правил здорового та безпечного способу життя.

Для організації освітнього процесу в умовах воєнного стану рекомендується проведення на уроках психологічних хвилинок, які можна здійснювати відповідно до рекомендацій, розміщених на сайті Інституту модернізації змісту освіти (https://is.gd/ocxHD8), використання просвітницьких матеріалів з офіційних сайтів НУШ, UNICEF Ukraine, МВС України (наприклад, «Як поводитися в разі виявлення підозрілих предметів?» (https://cutt.ly/NEVRVAp), The Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE) «З чого починається безпека» (https://cutt.ly/BT7AK2e). Практичні поради щодо збереження та зміцнення здоров’я пропонуються на офіційних сайтах МОЗ України та Центру Громадського здоров’я. Всеукраїнські уроки з безпеки дорожнього руху для дітей розміщені на офіційному сайті «Безпечна країна» (mvs.gov.ua).

         Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість годин на вивчення окремих тем програми.

         Рекомендуємо за рахунок годин варіативної складової запроваджувати факультативи з формування здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, профілактики неінфекційних захворювань, ВІЛ інфекції/СНІДу тощо. 

         В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальних програм та навчальної літератури, яка може використовуватись в освітньому процесі, розміщено на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти. 

Першочергова і основна мета учителя основ здоров’я – зацікавити і вмотивувати учнів, спонукати їх до оволодіння здоров’язбережувальними компетентностями.

Сучасні учні достатньо інформовані про інфекційні захворювання, про вплив шкідливих звичок на здоров’я, про хвороби цивілізації тощо. Але коли постає завдання застосувати свої знання на практиці, у реальному житті – виявляється, що здоров’язбережувальні компетентності не сформовані достатньою мірою.

Учень повинен під час практичної діяльності на уроці вчитися моделювати ту чи іншу ситуацію власної поведінки, щоб у реальному житті

не розгубитися (до прикладу, надати першу долікарську допомогу товаришеві, протистояти тиску тощо).

Важливість якісної освіти неможливо переоцінити в мирний час, а у період війни – тим більше. Сьогодні кожен, хто навчає, робить вагомий внесок у майбутнє нашої країни.

Війна стала викликом для освітнього процесу. І саме в ці часи всі освітяни роблять величезний внесок у нашу перемогу, якісно виконуючи свою роботу.

 

Проведення вебінару

«Професійна орієнтація в соціальній та здоров’язбережувальній

освітній галузі»

19 травня 2023 року у Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу відеоконференцій Google Meet

проведено семінар «Професійна орієнтація в соціальній та здоров’язбережувальній

освітній галузі», учасниками якого були  учителі інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» та учителі основ здоров’я  закладів загальної середньої освіти області.

Україна є частиною глобального світу і разом з ним проходить період трансформації суспільних та економічних відносин, які призводять до значних змін на ринку праці. Нові тенденції: стрімкий розвиток інновацій і технологій, виникнення нових спеціальностей на перетині декількох галузей, нових форм та видів зайнятості, підвищення конкуренції, посилення міграції, можливість постійно змінювати місце роботи та фах — висувають нові вимоги до володіння знаннями, вміннями та навичками. М’які універсальні міжпрофесійні навички, як-от: менеджмент знань та інформації, самоорганізація, ведення переговорів, вміння аналізувати й приймати ефективні рішення, розв’язувати комплексні задачі — дозволяють нам швидко адаптуватися до нових умов, а разом з профільними знаннями — набути конкурентноспроможності та затребуваності на ринку праці.

Питання «Профорієнтація як складова Нової української школи» розкрила методист Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної  педагогічної  освіти  Турчин  Ольга  Василівна. Професійна орієнтація вкрай важлива для запровадження профільного навчання в рамках Нової Української школи та є чинником його ефективності. Розвиток та самореалізація молоді є безумовною суспільною цінністю. Запровадження комплексної професійної орієнтації має стати одним з інструментів для реалізації цілей і завдань сталого розвитку України на період до 2030 року в напрямках «забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх» та «сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх».  Якісна професійна орієнтація неможлива без активної участі шкіл, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, коледжів, університетів та роботодавців, адже саме вони є провідниками випускників шкіл до ринку праці. На думку всіх учасників освітнього процесу, дітям необхідно створювати можливості спробувати різні види діяльності та практики за сприяння роботодавців, на виробництвах і підприємствах, у закладах освіти наступних рівнів. Системна профорієнтація — це можливість для економіки стати більш ефективною, для суспільства — більш справедливим. Усвідомлений вибір професії — важливий крок до успішної особистісної та професійної самореалізації молоді, розвитку майбутньої кар’єри та життєвих пріоритетів.

Досвідом роботи щодо професійної орієнтації в соціальній та здоров’язбережувальній  освітній галузі  в учнів на уроках інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» і основ здоров’я та позакласній роботі поділилися учителі, які висвітлили питання:  «Професійна орієнтація в соціальній та здоров’язбережувальній освітній галузі. », Дяків Василь Григорович, вчитель основ здоров’я  Заліщицької державної гімназії, Заслужений вчитель України; «Вибір професії сьогодні – добробут людини завтра.», Василькевич Світлана Іванівна, вчитель основ здоров’я ліцею № 2 м. Копичинці  Копичинецької міської ради Чортківського району; «Здоров’язбережувальні технології на уроках основ здоров’я», Кручак Валентина Валентинівна,  вчитель основ здоров’я  Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради.

Закон “Про освіту” надає багато можливостей щодо впровадження професійної орієнтації на рівні як шкіл, так і громад. Академічна, кадрова, фінансова, організаційна автономія закладів освіти, діяльність піклувальних (наглядових рад), громадське самоврядування в закладах освіти дозволяють організовувати та розвивати професійну орієнтацію на засадах та принципах освітньої діяльності, котрі передбачені Новою українською школою. Важливо розуміти, що професійна орієнтація — це системний та комплексний процес, який має враховувати запити учасників освітнього процесу, потреби громади, ринку праці, та базуватися на залученні всіх зацікавлених сторін.