Освітній процес під час війни у запитаннях та відповідях

Освітній процес, дистанційне навчання в умовах воєнного стану та отримання документів про освіту

Чи може дитина, яка знаходиться за кордоном, продовжити навчання в школі на території України?

Дитина може здобувати освіту за дистанційною формою в закладі освіти, у якому навчалася раніше. Звертаємо увагу, навіть якщо заклад освіти фізично було зруйновано – він все одно може організовувати дистанційне навчання для всіх здобувачів. Тому найкраще – за можливості продовжити навчання дистанційно у своєму закладі освіти.

Якщо дистанційне навчання у закладі освіти не здійснюється, дитина може продовжити навчання в іншому закладі освіти на території України. Для цього один із батьків, опікунів чи інших законних представників, родичів повинен подати до закладу освіти відповідну заяву про зарахування (її скановану копію чи фотокопію). Заява подається будь-яким способом: особисто або електронною поштою, через месенджер або іншим зручним способом для заявника.

Якщо у законних представників наявне свідоцтво про народження дитини та свідоцтво її навчальних досягнень – бажано скановані копії чи фотокопії цих документів додати до заяви.

Чи потрібно для зарахування до української школи довідку внутрішньо переміщеної особи?

Для зарахування до закладу освіти в Україні не потрібна довідка ВПО (крім зарахування до 1 класу, про це нижче), достатньо лише подати заяву (її скановану копію чи фотокопію) про зарахування одного з батьків чи інших законних представників.

Заява подається будь-яким способом: особисто або електронною поштою, через месенджер або іншим зручним способом для заявника. Якщо у законних представників наявне свідоцтво про народження дитини та свідоцтво її навчальних досягнень – бажано скановані копії чи фотокопії цих документів додати до заяви.

Звертаємо увагу, що довідка ВПО може бути потрібна для зарахування до першого класу. Якщо в батьків внутрішньо переміщеної дитини немає свідоцтва про народження та медичної довідки – для зарахування дитини до першого класу вони можуть подати довідку ВПО. Водночас якщо документи на зарахування до 1 класу подають особи, які є внутрішньо переміщеними особами, але не зареєстрованими на цій території, заклад освіти сприяє їх реєстрації і не відмовляє у прийомі документів. Це визначено листом МОН «Щодо зарахування до 1-го класу закладів загальної середньої освіти» та Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти.

Як дитині, яка внаслідок війни вимушено перемістилася за кордон, отримати українське свідоцтво про середню освіту?

Якщо дитина знаходиться за кордоном, є два шляхи отримання документа про освіту. Якщо дитина продовжує навчатися дистанційно у школі на території України, то саме ця школа і видасть документ про освіту. Навчатися дитина може у школі, де здобувала освіту до війни, або у будь-якій школі на території України. Як записатися до школи – дивіться у попередньому запитанні.

Не завжди дитина може навчатися у школі, яка знаходиться на території України, оскільки у переважній більшості країн є обов’язковим навчання дітей у місцевих школах.

Тому для отримання документа про освіту (а особливо актуально це для учнів 9 та 11 класів) здобувач освіти може навчатися в Міжнародній українській школі, яка здійснює навчання дітей, що знаходяться за кордоном, та координує освітній процес у суботніх школах. Гаряча лінія школи:+380990799252 (Whatsapp, Telegram). Графік роботи: понеділок – п’ятниця, з 10.00 до 14.00.

Також дитина може навчатися в українських суботніх школах. Для отримання документа про освіту учень має навчатися в українських школах, із якими Міжнародна українська школа має укладений договір. З переліком таких шкіл ви можете ознайомитися за посиланням (на ваш пристрій завантажується документ).

Зверніть увагу, що дитина може також навчатися в українських суботніх школах, перелік яких надано Міністерством зовнішніх справ. У Службі освітнього омбудсмена просять уважно обирати школу для навчання дитини за кордоном, адже є непоодинокі випадки, коли російські школи маскуються під українські та отруюють душі наших дітей пропагандою «руськага міра».

Чи доречно під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану навантажувати впродовж навчального дня учнів тестами, самостійними та контрольними роботами?

В умовах воєнного стану освітні, навчальні програми та навчальний план рекомендується виконувати, ущільнюючи навчальний матеріал, організовуючи самостійну навчальну діяльність учнів, додаткові консультації з використанням технологій дистанційного навчання. Це визначено наказом МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань завершення 2021/2022 навчального року».

Окрім здійснення навчального процесу, постійної уваги також потребує питання психологічної підтримки дітей, тому перевантажувати дітей в таких умовах неправильно. Водночас звертаю увагу на вимоги: скільки часу діти різного віку можуть безперервно працювати з технічними засобами під час уроку, щоб не завдавати шкоди здоров’ю. Ці вимоги сформульовані, зокрема, у Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти:

·         для учнів 1 класів — не більше 10 хвилин;

·         для учнів 2-4 класів — не більше 15 хвилин;

·         для учнів 5-7 класів — не більше 20 хвилин;

·         для учнів 8-9 класів — 20 — 25 хвилин.

При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11 (12) класів — не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті.

Як провести підсумкове оцінювання учня, який відмовляється або не має змоги долучитися до дистанційного навчання через воєнний стан?

Перш за все необхідно з’ясувати, чому учень не долучається до навчання, налагодити комунікацію з батьками та виробити спільно з ними шляхи продовження навчання для дитини.

Відповідно до наказу МОН, семестрове оцінювання за ІІ семестр, у залежності від ситуації, може здійснюватися за результатами:

·         тематичного оцінювання;

·         поточного оцінювання, отриманого учнями під час очного, змішаного і дистанційного навчання;

·         підсумкового оцінювання за ІІ семестр, що може здійснюватися у вигляді письмової контрольної роботи, онлайн тестування, діагностичної роботи, усної співбесіди тощо;

·         при оцінюванні учнів із музики, фізичної культури тощо за рішенням педагогічної ради пропонується враховувати результати їх навчання з відповідних предметів у закладах позашкільної освіти.

Річне оцінювання МОН рекомендує здійснювати на підставі семестрових оцінок.

Якщо поважних причин, які унеможливлюють навчання дитини, немає, то варто нагадати батькам, що, відповідно до Закону України «Про освіту», усі учні обов’язково мають здобувати загальну середню освіту. Батьки такого учня повинні нести адміністративну відповідальність за неналежне виконання батьківських обов’язків. Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, – тягне за собою штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тому варто нагадати про це батькам учня, аби учень обов’язково продовжив навчання.

Чи повинен класний керівник збирати та подавати інформацію про місце перебування учнів та про те, чи продовжили вони навчання?

Відповідно до закону України «Про освіту», всі учні мають здобувати загальну середню освіту.

Щоб приймати відповідні управлінські рішення та краще налаштовувати освітній процес для дітей, які стали переселенцями або вимушено перемістилися за кордон, для держави важливо володіти даними, скільки здобувачів освіти продовжили навчання, де вони перебувають, з яких причин не продовжили навчання.

Важливо, щоб місцеві органи освіти об’єднаних територіальних громад вели окремий облік та формували реєстр здобувачів освіти за місцем їх перебування (навчання). Ці реєстри повинні містити прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дату народження, місце проживання (перебування), місце навчання (заклад освіти), попереднє місце проживання (перебування), попереднє місце навчання (заклад освіти), форму здобуття освіти, належність дитини до категорії осіб з особливими освітніми потребами. Про це зазначено в наказі МОН «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».

Тому класний керівник має володіти інформацією про місце перебування кожного учня й те, чи продовжив він навчання і за необхідності надати її керівнику закладу освіти.

Але зверніть увагу, якщо ця інформація збирається й закладами освіти, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, то у цьому випадку батькам та учням не варто надавати інформацію.

Чи законно звільняти працівника з посади під час воєнного стану?

Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) (стаття 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Докладніше про організацію трудових відносин під час воєнного стану читайте тут.

Щодо примусу, то, по-перше, будь-який примус є незаконним: ані до заяв на звільнення, ані до заяв на відпустку. Освітній омбудсмен закликав освітян не піддаватися тиску та не писати під тиском жодних заяв.

Якщо ви власноруч написали заяву на відпустку, відкликати працівника з відпустки може лише керівник закладу освіти – і для цього є чіткі підстави, які визначені законом. Довести, що така заява була написана під тиском або примусом, також практично неможливо.

По-друге, учителі мають законне право працювати з-за кордону дистанційно. Чинне законодавство не встановлює жодних територіальних обмежень щодо робочого місця працівника в умовах дистанційної роботи.

Відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України, дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Також Міністерство освіти і науки України видало лист № 1/3463-22 щодо дозволу вчителям та викладачам дистанційно працювати з-за кордону.

Чи правомірна позиція керівників відмовляти у можливості працювати у дистанційній формі педпрацівникам, які обіймають посади: заступника директора, практичного психолога, педагога-організатора та вимушено знаходяться за кордоном?

Неправомірні. Міністерство освіти і науки України видало лист № 1/3463-22 від 15.03.2022 року, у якому чітко зазначено, що «кожен працівник (педагогічний, науково-педагогічний та інші працівники) закладів і установ освіти, робота якого відбувається у дистанційному режимі, має самостійно визначити робоче місце та, відповідно, несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на обраному ним робочому місці, у тому числі за межами території України.

Докладніше – у роз’ясненнях освітнього омбудсмена.

Чи можуть керівники закладів залучати педагогічний колектив до нічних чергувань, зокрема жінок, які мають малолітніх дітей?

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою (стаття 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Але у період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки та жінки, які мають дитину до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота (стаття 8 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Працівники, які мають дітей (крім вагітних жінок, жінок, які мають дитину до одного року, осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові та неробочі дні, направлятися у відрядження (стаття 9 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем (стаття 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Скільки триватиме відпустка працівників освіти?

У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається всім працівникам тривалістю 24 календарні дні (стаття 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» (стаття 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Керівництво закладу освіти змушує працівників, які знаходяться за кордоном, заповнювати журнали? Як діяти працівнику, якщо він не може цього зробити?

Облік проведених занять та успішності учнів можна здійснювати в електронному форматі, а паперові журнали заповнити (якщо у цьому є потреба) після завершення дії воєнного стану.

Служба освітнього омбудсмена зверталась до центральних органів влади щодо врегулювання питання заповнення класних журналів у паперовій формі з певною періодичністю безпосередньо у закладі освіти. Нормативно це питання поки що залишається неврегульованим.

Чи потрібно працівникам закладів освіти проходити під час воєнного стану медичні огляди? Чи може керівник закладу вимагати в педагогічного працівника проходити медичний огляд власним коштом?

Примус проходити обов’язкові медогляди власним коштом незаконний. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок», витрати закладів і установ охорони здоров’я, пов’язані із проведенням обов’язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ і організацій, покриваються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного закладу та установи охорони здоров’я.

Управління освіти та заклади освіти мають закладати кошти на проходження медичних оглядів у своїх бюджетах та кошторисах і, відповідно, укладати договори із закладами охорони здоров’я на проведення медичних оглядів. Укладання договорів щодо медоглядів прямо передбачено п. 2.4 «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», який затверджено наказом МОЗ №246 від 21.05.2007.

Поки немає змін щодо скасування необхідності проходити медогляди під час воєнного стану. Водночас Служба освітнього омбудсмена звертатиметься до Міністерства охорони здоров’я України за роз’ясненнями щодо цього питання.

За матеріалами Служби освітнього омбудсмена.