Методичні рекомендації щодо викладання предмета

 «Основи здоров`я» у 2023/2024 навчальному році

 

Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, опанування основ здорового способу життя, життєвих навичок безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності.

У 2023/2024 навчальному році вивчення предмета «Основи здоров’я» у 7-9 класах здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки  України від  03 серпня 2022 року № 698.

Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки  України. (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-6-9-klas).

На вивчення предмета «Основи здоров'я» у 7-9 класах, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» передбачена  1 год. на тиждень.

Головне завдання навчання основ здоров’я – вплинути педагогічними

методами на свідомість і поведінку учнів шляхом розвитку у них життєвих і

спеціальних навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки і гармонійного

розвитку.

Результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальних

компетентностей учнів, зокрема збільшення обсягу знань щодо збереження

життя та зміцнення здоров’я, поглиблення навичок та умінь (зокрема,

прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення,

спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному

психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, розвиток співчуття і

відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за своє життя і здоров’я.

Під час планування вивчення основ здоров’я вчителю необхідно

керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, активності та емоційності. Необхідним є використання системи завдань, спрямованих на уможливлення оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями (розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок) та загальнонавчальними уміннями (управління процесом розуміння учнями  прочитаного тексту, оволодіння ними умінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, брати участь у проєктній діяльності, рольовій грі, розв’язанні конкретних ситуацій). Особливість методики проведення уроків предмета «Основи здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я і розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Ефективними на уроках основ здоров’я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проєктної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо. Специфічними засобами змісту предмета «Основи здоров’я» діяльність учня/учениці спрямовується на розвиток активності у засвоєнні засад здорового способу життя, на розвиток продуктивного і творчого мислення. З цією метою доцільно використовувати у навчальному процесі завдання, що різняться за характером пізнавальної діяльності учнів та враховують навчальні і розвивальні цілі.

Мета інтегрованого предмета: формування в учнів свідомого ставлення до життя і здоров`я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної для життя і здоров`я поведінки.

У пояснювальній записці оновленої програми розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета «Основи здоров`я», його внесок у формування ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;  спілкування іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності  у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна (А) та громадянська (Б) компетентності; обізнаність і самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення вивчення. У пояснювальній записці зазначено, на що орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них до формування ключових компетентностей.

Невід’ємними складовими усіх наскрізних ліній є життєві навички, що відпрацьовуються на уроках предмета «Основи здоров’я» і сприяють соціальному, психічному і духовному здоров’ю. Це навички ефективного спілкування, співчуття, попередження і розв’язання конфліктів, протидії тиску, погрозам, дискримінації, спільної діяльності та співробітництва, самоусвідомлення та самооцінки, самоконтролю, аналізу проблем і прийняття рішень, визначенню життєвих цілей та програм, мотивація успіху та тренування волі тощо.

Компетентнісний підхід передбачає використання на уроках основ здоров’я інтерактивних методів, які забезпечують: активну участь кожного учня; творчу співпрацю між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди тощо.

Особливого значення набуває формування компетентностей особистості, її здатності до творчого нестандартного мислення, вміння конструктивно вирішувати життєві ситуації, що визначає конкурентоспроможність особистості у сучасних економічних умовах.

Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу.

 Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх,  дискусіях, творчих проєктах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.

Ефективними на уроках основ здоров’я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проєктної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо.

Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям, навчальним можливостям та реальним потребам учнів. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» – «життєві навички» сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя. 

Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання певних життєвих ситуацій. Програмою передбачена участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені в чинній програмі*), зокрема, моделювання способів конструктивного розв’язання конфліктів, складання рейтингу телепередач тощо.

Задля реалізації програмних складників пропонуємо вчителю ширше використовувати можливості академічної свободи, серед яких:

• самостійний вибір послідовності викладення навчального матеріалу в межах одного навчального  року, але без порушення логіки викладу в межах розділу;

• зміни в орієнтовній кількості годин, передбачених програмою для вивчення тем або розділів, та часу проведення практичних занять, використання для цього резервних годин;

• добір об’єктів для вивчення та включення в зміст освіти прикладів зі свого регіону.

Учитель здійснює вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту предмета, а також має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Складові здоров’язбережувальної компетентності – це психосоціальні і спеціальні життєві навички, сприятливі для здоров’я, безпеки, успішної соціалізації і самореалізації дітей та підлітків.

До психосоціальних компетенцій (життєвих навичок) належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивація успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття зважених рішень, критичне і творче мислення, вміння вчитись, ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам тощо.

До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, організація режиму праці та відпочинку, надання першої допомоги тощо. Вищезазначені життєві навички необхідні кожній людині протягом всього життя. Вони набуваються у процесі діяльнісного (компетентнісного) підходу до навчання.

                   Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів в життєвих ситуаціях, сформованість умінь і навичок.

         Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не стільки на базові знання учнів, як на вміння застосовувати їх. 

При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоров’язбережувальними компетентностями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивації до здорового і безпечного способу життя та його дотримання.

В основу оцінювання навчальних досягнень учнів покладено характеристики навчальних досягнень учнів, які адекватно відображають рівень оволодіння ними здоров’язбережувальними компетентностями.

Організація освітнього процесу з предмета «Основи здоров’я» в умовах очного та дистанційного навчання не повинна призводити до перевантаження учнів та має  відбуватися в безпечних умовах здобуття освіти.

Оцінка з основ здоров’я має бути інструментом підтримки і заохочення на досягнення позитивних змін у знаннях, уміннях, мотиваціях і реальній поведінці (учителю необхідно позитивно оцінювати кожний крок учня (учениці), спрямований на:

● опанування навичками здорового способу життя, його позитивна спрямованість на ведення такого способу життя, практичні дії, які він виконує при відпрацюванні кожної теми;

● підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності,

здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

● набуття навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичній, соціальній, психічній та духовній);

●  позитивне ставлення до здоров’я і дотримання правил здорового та безпечного способу життя.

Для організації освітнього процесу в умовах воєнного стану рекомендується проведення на уроках психологічних хвилинок, які можна здійснювати відповідно до рекомендацій, розміщених на сайті Інституту модернізації змісту освіти (https://is.gd/ocxHD8), використання просвітницьких матеріалів з офіційних сайтів НУШ, UNICEF Ukraine, МВС України (наприклад, «Як поводитися в разі виявлення підозрілих предметів?» (https://cutt.ly/NEVRVAp), The Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE) «З чого починається безпека» (https://cutt.ly/BT7AK2e). Практичні поради щодо збереження та зміцнення здоров’я пропонуються на офіційних сайтах МОЗ України та Центру Громадського здоров’я. Всеукраїнські уроки з безпеки дорожнього руху для дітей розміщені на офіційному сайті «Безпечна країна» (mvs.gov.ua).

         Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість годин на вивчення окремих тем програми.

         Рекомендуємо за рахунок годин варіативної складової запроваджувати факультативи з формування здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, профілактики неінфекційних захворювань, ВІЛ інфекції/СНІДу тощо. 

         В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальних програм та навчальної літератури, яка може використовуватись в освітньому процесі, розміщено на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти. 

Першочергова і основна мета учителя основ здоров’я – зацікавити і вмотивувати учнів, спонукати їх до оволодіння здоров’язбережувальними компетентностями.

Сучасні учні достатньо інформовані про інфекційні захворювання, про вплив шкідливих звичок на здоров’я, про хвороби цивілізації тощо. Але коли постає завдання застосувати свої знання на практиці, у реальному житті – виявляється, що здоров’язбережувальні компетентності не сформовані достатньою мірою.

Учень повинен під час практичної діяльності на уроці вчитися моделювати ту чи іншу ситуацію власної поведінки, щоб у реальному житті

не розгубитися (до прикладу, надати першу долікарську допомогу товаришеві, протистояти тиску тощо).

Важливість якісної освіти неможливо переоцінити в мирний час, а у період війни – тим більше. Сьогодні кожен, хто навчає, робить вагомий внесок у майбутнє нашої країни.

Війна стала викликом для освітнього процесу. І саме в ці часи всі освітяни роблять величезний внесок у нашу перемогу, якісно виконуючи свою роботу.

 

Проведення вебінару

«Професійна орієнтація в соціальній та здоров’язбережувальній

освітній галузі»

19 травня 2023 року у Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу відеоконференцій Google Meet

проведено семінар «Професійна орієнтація в соціальній та здоров’язбережувальній

освітній галузі», учасниками якого були  учителі інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» та учителі основ здоров’я  закладів загальної середньої освіти області.

Україна є частиною глобального світу і разом з ним проходить період трансформації суспільних та економічних відносин, які призводять до значних змін на ринку праці. Нові тенденції: стрімкий розвиток інновацій і технологій, виникнення нових спеціальностей на перетині декількох галузей, нових форм та видів зайнятості, підвищення конкуренції, посилення міграції, можливість постійно змінювати місце роботи та фах — висувають нові вимоги до володіння знаннями, вміннями та навичками. М’які універсальні міжпрофесійні навички, як-от: менеджмент знань та інформації, самоорганізація, ведення переговорів, вміння аналізувати й приймати ефективні рішення, розв’язувати комплексні задачі — дозволяють нам швидко адаптуватися до нових умов, а разом з профільними знаннями — набути конкурентноспроможності та затребуваності на ринку праці.

Питання «Профорієнтація як складова Нової української школи» розкрила методист Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної  педагогічної  освіти  Турчин  Ольга  Василівна. Професійна орієнтація вкрай важлива для запровадження профільного навчання в рамках Нової Української школи та є чинником його ефективності. Розвиток та самореалізація молоді є безумовною суспільною цінністю. Запровадження комплексної професійної орієнтації має стати одним з інструментів для реалізації цілей і завдань сталого розвитку України на період до 2030 року в напрямках «забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх» та «сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх».  Якісна професійна орієнтація неможлива без активної участі шкіл, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, коледжів, університетів та роботодавців, адже саме вони є провідниками випускників шкіл до ринку праці. На думку всіх учасників освітнього процесу, дітям необхідно створювати можливості спробувати різні види діяльності та практики за сприяння роботодавців, на виробництвах і підприємствах, у закладах освіти наступних рівнів. Системна профорієнтація — це можливість для економіки стати більш ефективною, для суспільства — більш справедливим. Усвідомлений вибір професії — важливий крок до успішної особистісної та професійної самореалізації молоді, розвитку майбутньої кар’єри та життєвих пріоритетів.

Досвідом роботи щодо професійної орієнтації в соціальній та здоров’язбережувальній  освітній галузі  в учнів на уроках інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» і основ здоров’я та позакласній роботі поділилися учителі, які висвітлили питання:  «Професійна орієнтація в соціальній та здоров’язбережувальній освітній галузі. », Дяків Василь Григорович, вчитель основ здоров’я  Заліщицької державної гімназії, Заслужений вчитель України; «Вибір професії сьогодні – добробут людини завтра.», Василькевич Світлана Іванівна, вчитель основ здоров’я ліцею № 2 м. Копичинці  Копичинецької міської ради Чортківського району; «Здоров’язбережувальні технології на уроках основ здоров’я», Кручак Валентина Валентинівна,  вчитель основ здоров’я  Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради.

Закон “Про освіту” надає багато можливостей щодо впровадження професійної орієнтації на рівні як шкіл, так і громад. Академічна, кадрова, фінансова, організаційна автономія закладів освіти, діяльність піклувальних (наглядових рад), громадське самоврядування в закладах освіти дозволяють організовувати та розвивати професійну орієнтацію на засадах та принципах освітньої діяльності, котрі передбачені Новою українською школою. Важливо розуміти, що професійна орієнтація — це системний та комплексний процес, який має враховувати запити учасників освітнього процесу, потреби громади, ринку праці, та базуватися на залученні всіх зацікавлених сторін.

 

 Проведення семінару

«Формування здоров’язберігаючих компетентностей в учнів»

21 квітня 2023 року у Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу відеоконференцій Google Meet проведено семінар «Формування здоров’язберігаючих компетентностей в учнів», учасниками якого були  учителі основ здоров’я  закладів загальної середньої освіти області.

Школа ХХІ століття – це школа самореалізації особистості, у якій учитель повинен навчити учнів розвивати пізнавальний інтерес, здібності, об’єктивно оцінювати себе, бачити світ таким, яким його бачать інші, планувати та організовувати діяльність для досягнення визначених цілей.

З вітальним словом до учасників семінару звернулася Жизномірська Оксана Ярославівна, доцент кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти,  кандидат психологічних наук акцентувала увагу на значущості порушеного питання в освітньому процесі та розкрила питання «Психоемоційна підтримка учнів та вчителя в умовах війни». У цей непростий час для нас, ми потребуємо якомога більше підтримки (емоційної, психологічної, моральної, мотиваційної, професійної), різновекторного спілкування з дітьми різного віку. Стрес – стан психічної напруженості, що виникає в процесі діяльності у найбільш складних умовах. Відновлення власного «Я» педагога включає три складові: фізіологічна стійкість;  психологічна стійкість;  психологічна готовність. Компоненти психосоціальної підтримки: контакт  з дорослими;  почуття контролю над емоціями, тілом;  вирішення конкретних проблем; позитивні активності;  позитивне мислення; позитивна взаємодія з однолітками.

Питання «Формування здоров’язберігаючих компетентностей в учнів» розкрила методист Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної  педагогічної  освіти  Турчин  Ольга  Василівна.  Здоров’я кожної окремої людини – це в цілому здоров’я української нації. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність є в Україні найвищою соціальною цінністю, невід’ємною складовою суспільного багатства. Головне завдання школи – виховання фізично, психічно і морально здорового покоління, формування нової особистості, здатної удосконалювати себе в різних напрямах, готової до активного творчого життя в незалежній державі. Найважливішим завданням педагогів є формування компетентностей в учнів, зокрема здоров’язбережувальної, яка розглядається як здатність учня застосовувати здоров’язбережувальні компетенції в умовах конкретної життєвої або навчальної ситуації на користь збереження, зміцнення і формування здоров’я.

Досвідом роботи щодо формування здоров’язберігаючих компетентностей в учнів на уроках основ здоров’я та позакласній роботі поділилися учителі, які висвітлили питання:  «Впровадження компетентнісного підходу до формування здоров’язбережувальних навичок у практику сучасної школи», Шийка Олена Петрівна, вчитель основ здоров’я Борщівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 3-гімназія ім. Романа Андріяшика»; «Використання веб-орієнтованих технологій у здоров’язбережувальному навчанні учнів», Гикава Ірина Любомирівна, вчитель основ здоров’я, Опорного навчального закладу «Заводська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Заводської селищної ради Чортківського району; «Здоров’язбережувальні технології на уроках основ здоров’я», Чорнописький Сергій Євгенович,  вчитель основ здоров’я Тернопільського технічного ліцею Тернопільської міської ради.

Одним із напрямків роботи з формування здоров’язбережувальної компетентності учнів є проведення уроків з «Основ здоров’я». Предмет «Основи здоров’я» відіграє важливу роль у системі навчання і виховання учнів, метою якого є – формування  здоров’язбережувальної компетентності учнів на основі оволодіння ними знань про здоров’я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки, формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх всебічному розвитку.

Презентація Здоров'язберігаючі технології на уроках основ здоров’я

Презентація Впровадження компетентнісного підходу формування здоровʼязбережувальних навичок у практику сучасної школи

Проведення творчої зустрічі

«Використання елементів технології розвитку критичного мислення з метою формування ключових компетентностей учнів на уроках біології»

31  березня 2023   року у Тернопільському ОКІППО на платформі сервісу відеоконференцій Google Meet проведено творчу зустріч «Використання елементів технології розвитку критичного мислення з метою формування ключових компетентностей учнів на уроках біології» (з досвіду роботи Василащук Л.В., вчителя біології Ковалівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, переможця І(обласного) туру конкурсу «Учитель року – 2022» в номінації «Біологія»), учасниками якої були  учителі біології  закладів загальної середньої освіти області.

         Дивовижно розмаїтий, багатовимірний і щедрий у невичерпному джерелі любові до дітей творчий талант педагога. Через його діяльність реалізується і державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального та духовного потенціалу нації, і формується особистість, світ якої відображається у веселках незрівнянного блиску своєї неповторності. Методист  Тернопільського обласного комунального інституту Ольга Турчин, відзначила значення конкурсів фахової майстерності в особистій траєкторії розвитку педагога. «Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий зв’язок між інтелектуальним життям особистості і прояви її сил в активній діяльності». (В.О.Сухомлинський).

Школа ХХІ століття – це школа самореалізації особистості, у якій учитель повинен навчити учнів розвивати пізнавальний інтерес, здібності, об’єктивно оцінювати себе, бачити світ таким, яким його бачать інші, планувати та організовувати діяльність для досягнення визначених цілей.

Під час проведення творчої зустрічі учителі біології поділилися досвідом роботи:  Лідія Василащук (Ковалівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Монастриської міської ради) - «Використання елементів технології розвитку критичного мислення з метою формування ключових компетентностей учнів на уроках біології»; Олена Олійник (Кременецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 Кременецької міської ради) – «Використання  інформаційно-комунікаційних технологій та інтернет-сервісів на уроках біології»; Лючія Вильотник (Кременецька гімназія № 3 Кременецької міської ради) – «Формування в учнів екологічно-цілісної орієнтації в плані взаємин людини і навколишнього природного середовища шляхом використання інтерактивних технологій на уроках біології». Учасники творчої зустрічі ознайомилися із цікавими ідеями викладання біології, якими поділилися переможець та фіналісти всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2022» в номінації «Біологія».

Щиро вдячні за плідну співпрацю та творчу атмосферу відкритого конструктивного діалогу всім учасникам заходу.